магістрант 64 групи
Бондаренко Т. В.
кандидат пед. наук, старший викладач
факультет соціальної та психологічної освіти
Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини
м. Умань
Ми живемо в час стрімкого технічного прогресу, який масштабними темпами впливає на спосіб життя сучасних людей. Це, зокрема, стосується і міжособистісних комунікацій, формат яких був цілковито трансформований Інтернет-революцією, що спричинило заміну паперових та аналогових технологій міжособистісного спілкування електронними та цифровими.
В сучасному світі мережева комунікація давно перетворилися на норму повсякденного життя. За останні два роки вона стала невід’ємною частиною віртуального простору, об’єднавши безліч людей з самих різних куточків світу. «Однокласники», «Вконтакте», «Facebook» згуртовують аудиторію у різні кола для спілкування, пропонуючи доступ до ширшого діапазону інформації.
Саме необхідність дотримання правил спілкування в соціальних мережах виникла у зв’язку зі збільшенням випадків шахрайства, кіберпереслідування і залякування користувачів, що є порушенням конституційних норм. Проте у зв’язку з великою кількістю бажаючих користуватися соціальними мережами і сайтами знайомств, приховувати всю інформацію про себе не є можливим. Складно реєструватися на «Однокласниках», не вказавши ім’я, прізвище та навчальний заклад. На сьогодні, немає чіткого механізму захисту персональних даних. За ними, окрім старих друзів і знайомих, людину можуть знайти ті, спілкування з якими зовсім не бажане. Уникнути цього не можна – викладаючи в Інтернет інформацію про себе, кожен робить її доступною всім, а не тільки тим, для кого вона адресована. Учень, що має необхідний рівень громадянської вихованості повинен розуміти значення цієї проблеми. Тому дуже важливо тримати свої персональні дані в секреті, приховуючи ніками, номерами і нейтральними обліковими записами.
Як правило, всі соціальні мережі через адміністрацію сайту та модераторів виставляють певні вимоги до користувачів: заборонено використовувати ненормативну лексику, ображати честь та гідність інших користувачів, необхідно бути расово та національно толерантними, тобто, дотримуватися загальноприйнятих норм людської моралі, що і є частково проявом громадянської вихованості. В подібному напрямку працюють і навчальні заклади середньої та вищої ланки, де викладається мережева етика.
Таким чином, проблема он-лайн спілкування серед підлітків присутня, мабуть, із моменту заснування соціальних мереж. Навряд її вдасться остаточно викорінити, однак, ігнорувати також не можна. Для того, щоб уникнути небажаних наслідків в процесі виховання підростаючого покоління, слід звертати увагу на дану проблему. Вульгарність, хамство та безкультур’я – це те, що на сьогодні пропагується ЗМІ, однак такі якості ніколи не прикрашали мову спілкування та культурний рівень особистості. Не варто посилатись на те, що мережевий світ несправжній. У ньому спілкуються реальні люди, тому, не слід засмічувати своє середовище факторами, що суперечать етичним нормам. Необхідно об’єднати зусилля всіх сфер виховного впливу, щоб в перспективі уникнути негативізму у формування всебічно розвиненої гармонійної особистості.
Безсумнівно, етика спілкування в соц. мережах є актуальною проблемою сьогодення. І потрібно шукати шляхи покращення етики спілкування молоді.