Кафедра інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій

IV курс, фізико-математичний факультет

Паршукова Л. М., викладач

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Умань

Інтернет – це «всесвітня система об’єднаних комп’ютерних мереж», яка є фізичною основою систем передачі даних і утворює глобальне інформаційне середовище. Але Інтернет ще і соціальне середовище, всередині якого відбувається взаємодія між людьми як на інформаційному, так і на моральному рівні. В Інтернеті створюються і «живуть» мережеві спільноти, учасники яких мають спільні інтереси, спільні життєві ситуації, намагаються знайти рішення своїх проблем, допомогти іншим, віднайти втрачені зв’язки, знайти компетентних людей, потрібну інформацію і т. д. Онлайн спільноти – це «групи людей, які збираються за допомогою електроніки для обговорення певних тем, від академічних досліджень до хобі. Вони об’єднанні спільним інтересом або професією. При цьому географічні кордони не є перешкодою для онлайнових спільнот, і їхні учасники можуть знаходитись де завгодно» [2].

Соціальні мережі з кожним днем поглинають дедалі більшу кількість дітей і підлітків. Починаючи ледь з 10 – 12 років школярі відкривають для себе цей дивовижний світ і майже переселяються туди. Вони перебувають в мережах по 6 – 8 – 10 годин вільного часу. І не лише на сторінках власної школи, де можна наприклад дізнатися про домашнє завдання, шкільні заходи та батьківські збори – це, звичайно, корисно, але не надто цікаво. Діти лізуть усюди, куди не лінь, і що вони там роблять – лише їм самим відомо [3].

Кожний, хто потрапляє в це віртуальне середовище, створює свій віртуальний світ, свою субкультуру телекомунікацій, притримується певних норм взаємовідносин.

Структура соціальних взаємодій невіддільна від інтернет-ресурсів і інструментів, які використовує людина, – таких як пошукові сервери, портали, почтові сервіси, файлообмінники, форуми, ICQ, мережі «Вконтакті», YouTube і т.д. Вони створюють великі можливості для розширення контактів і пошуку необхідного контента [2].

Спілкування в Інтернеті з появою соціальних мереж стало зручним та організованим. Тепер кожен не просто обирає, де поспілкуватись, на якому сайті або форумі, а реєструється, знаходить своїх однокласників, друзів, має власну персональну сторінку та список груп, в яких спілкується.

Оскільки для процвітання будь-якої соціальної мережі важливий трафік, тобто відвідуваність, створюються сприятливі умови для спілкування, «тусування» і «висіння», а реклама в соціальних мережах – це можливість заробітку. Що вищий трафік на Інтернет-ресурсі, то вищими будуть розцінки на розміщувану там рекламу [1].

Соціальні мережі в будь-якому разі не зможуть повністю замінити живого спілкування. Тай ніхто їм цього не дозволить. Інстинкт людського самозбереження рано чи пізно втрутиться і все розставить по своїх місцях. І сама собою знайдеться та сама золота середина, яка зумовить подальше мирне співіснування мереж і людей.

 Список використаних джерел:

1. Грибенко І. Соціальні мережі, як агенти впливу на людину [Текст] / І. Грибенко, Ю. Ніколаєва // Соціальний педагог. – 2012. – № 9. – с. 38 – 41.
2. Крутий И. А. Студенческие интернет-миры [Текст] / И. А. Крутий // Инновации в образовании. – 2011. – № 4. – с. 82 – 93.
3. Соцмережі – «Наше все» [Текст]: цей найпотужніші засіб комунікації нерідко заступає собою всі інші / підготувала Наталія Кулик. // Освіта України. – 2013. – 18 березня. – с. 8 – 9.