фізико-математичний факультет, 5 курс
наук. керівник Дегтярьова Н.В.,
викладач кафедри інформатики
Сумський державний педагогічний
університет імені А.С. Макаренка
м. Суми
Використання інформаційних технологій в навчальному процесі сучасної школи розглядається як вимога сучасності. Необхідністю для кожного загальноосвітнього навчального закладу є забезпечення реалізації дистанційного навчання, використання електронних підручників та посібників, проведення внутрішньо-шкільних семінарів з залученням сучасних інформаційних технологій тощо.
Використання електронних підручників на уроках інформатики повинно впроваджуватись згідно останніх наукових та методичних досліджень. Проблему використання електронних посібників, створення електронних підручників досліджувалось такими науковцями, як: Вембер Л.І., Гриценчук О.О., Жосан О.Е., Жук Ю.О., Розенберг М. та іншими.
Поняття «електронний підручник» в роботах дослідників пояснюється по-різному: від файлів електронних версій навчальних посібників і закінчуючи складними електронними пристроями, які оновлюються з централізованого джерела та «взаємодіють» з учнем, включаючи виставляння оцінок, завантаження домашнього завдання [1-4].
Електронний посібник – це програмний засіб, що надає можливість спрямувати діяльність дитини на досягнення певної дидактичної мети в різних, зокрема й ігрових, формах за допомогою комп’ютера [2]. В той же час, існує помилкове сприйняття електронного підручника як аналогу друкованого видання. Результати численних досліджень стали науковою основою для створення в Україні електронних посібників, які за змістом та метою застосування умовно можна розподілити на такі групи: [3]
1) електронний підручник (електронний навчальний посібник) – побудований на основі чинної навчальної програми з певного предмета для певного класу або окремого розділу цієї програми;
2) електронний розвивальний посібник – розроблений на основі певного розділу програми з даного предмета або певного вміння (вмінь) учнів, що потрібно розвинути;
3) електронний навчально-ігровий посібник – має усі основні властивості електронного підручника, при цьому створюються певні методичні особливості використання навчально-ігрових методів навчання;
4) електронний навчально-діагностичний посібник – навчальний посібник з діагностичними вправами [2].
Література:
1. Гриценчук О.О. Електронний підручник і його роль у процесі інформатизації освіти / О.О.Гриценчук // Інформаційні технології і засоби навчання. – К. : Ін-т засобів навчання АПН України, 2005. – С. 255–261.
2. Жосан О.Е. Електронний посібник у школі: дидактичні можливості [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://intkonf.org/ kand-ped-nauk-zhosan-oe-elektronniy-posibnik-u-shkoli-didaktichni-ozhlivosti/
3. Жук Ю.О. Шкільні підручники на електронних носіях: логіка апаратних засобів і логіка педагогічних способів / Ю.О. Жук // Проблеми сучасного підручника : зб. наук. праць. – Вип. 10. – К. : Ін-т педагогіки НАПН України, 2010. – С. 86–92.
4. Електронні підручники в Україні 2013-2014 н.р. // Сучасні технології просто про складне: Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Простір і час сучасної науки» http://www.dxdigitals.info/2013/08/elektronni-shkilni-pidruchniki-Ukraina.html
Як Ви гадаєте чи є різниця між поняттями “електронний посібник” та “електронний підручник”?
Цікава тема, але крім термінів варто було б провести певну оцінку тих чи інших впроваджуваних реалізацій електронних підручників.