Дата зміни інформації:

Кривко О. І. ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ УМІНЬ РОБОТИ З ДАНИМИ ПРИ СТВОРЕННІ ІНФОРМАЦІЙНО-ЛОГІЧНОЇ МОДЕЛІ ДАНИХ

ІІІ курс, факультет педагогічної освіти

Морквян І.В., старший викладач

Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

м. Харків

Основною метою освіти України є забезпечення різнобічного розвитку особистості з урахуванням її індивідуальних задатків, здібностей, потреб на основі навчання упродовж життя. Учні повинні вміти самостійно мислити, планувати діяльність, ставити запитання та знаходити відповіді на них. Отже, в процесі навчання в учнів повинна бути сформована інформаційно-комунікаційна компетентність, яка включає в себе навички пошуку необхідних даних у власних інформаційних архівах, інформаційному середовищі школи, інших інформаційних ресурсах; фіксації даних щодо навколишнього світу, оцифровування з метою їх подальшого використання; структурування знань, представлення їх у вигляді карт знань, концептуальних діаграм, дерев тощо; побудова моделей об’єктів [1]. На наш погляд, формуванню інформаційно-комунікаційної компетентності сприятиме розробка учнями на заняттях з інформатики інформаційно-логічної моделі для подальшого створення реляційних баз даних із будь-якої предметної галузі при вивченні розділу «Системи обробки табличної інформації».

Метою нашої публікації є розробка методичних рекомендацій щодо формування в учнів умінь працювати з даними та розробки інформаційно-логічної моделі даних для подальшого створення реляційних баз даних на прикладі предметної галузі «Флора Асканія-Нова».

При створенні реляційної бази даних заданої предметної галузі необхідно враховувати наступні вимоги до таблиць: кожен елемент таблиці це один елемент даних; всі стовпці в таблиці однорідні та мають ім’я; не повинно бути двох однакових рядків.

На першому етапі створення бази даних учням необхідно вміти не тільки знайти всю необхідну інформацію, але й оптимально структурувати її.

Пошук інформації можна здійснювати, як у бібліотеках, вивчаючи різні друковані видання, так і за допомогою засобів Інтернет.

Для організації ефективного пошуку даних із визначеної предметної галузі необхідно: чітко розуміти, що потрібно (визначити предмет, тему та зміст необхідної інформації); записати ключові слова; сформулювати мету (виокремити особливості складових даної предметної області); спланувати послідовність дій щодо пошуку (використати ключові слова; якщо необхідні данні не знайдені, то задати додаткові умови (розширити діапазон пошуку)).

При роботі з електронними джерелами інформації необхідно пам’ятати, що існують три підходи до роботи з ними, такі як «серфінг», «браузинг», за допомогою мережевих інформаційно-пошукових систем.

Особливістю «серфінга» є перехід за посиланням із однієї сторінки, адреса якої відома, на будь-яку глибину, до тих пір, поки не буде знайдена необхідна інформація.

«Браузинг» – це розширення серфінгу, але користувач ви­користовує як стартову сторінку Інтернет-каталог (сайт, на якому зберігаються впорядковані за темами посилання на інші сайти). Його особливістю є ієрархічна структура списку тем, за  якими відсортовано посилання (від загальних тем до підтем). Прикладами таких каталогів є «Цікава інформація» (http://zikaveua/), український розділ глобального каталогу ODP (http://dmoz.org/World/Ukrainian/), Мета (http://meta.ua/reestr.asp) та ін.

Для самостійного введення з клавіатури запитів в інтерактивному ре­жимі, аналізу результатів пошуку, здійснення переходу до необхідних ресурсів використовують інформаційно-пошукові системи (програми, що дозволяють швидко знайти потрібну інформацію в базі даних). Вони є на таких пошукових порталах, як: Google, , Meta, , та ін.

Для того, щоб швидко знайти необхідні данні за допомогою зазначених електронних джерел варто враховувати наступні стратегії пошуку, а саме: точно сформулювати завдання та запит з урахуванням релевантності (значущості) слів; правильно обрати засіб пошуку; чітко визначити початкову стратегію та критерії пошуку; якщо результат не досягнутий – звузити галузь пошуку або скористатись засобами розширеного пошуку з використанням синонімів, або альтернативного опису поставленого завдання; проаналізувати та визначити якість знайденого матеріалу (звернути увагу на джерело наведеної на сторінці інформації; мету, з якою вона надається; частоту оновлення сайту, якість тексту та процитованих джерел).

Після того, як знайдена вся інформація з даної предметної галузі її необхідно структурувати з урахуванням вимог щодо створення таблиць у реляційній базі даних, тобто створити інформаційно-логічну модель даних предметної галузі, що досліджується. ЇЇ особливістю є створення схеми даних та таблиць переліку характеристик об’єктів та визначенням типу даних, що зберігатимуться в реляційній базі даних. Для цього, необхідно: проаналізувати всі знайдені дані – визначити спільні та особливі характеристики та розбити їх за більш вузькими галузями та видалити зайвий текст; класифікувати їх за допомогою створення відповідної схеми (див. рис. 1); створити систему таблиць за зразком (див. таблицю 1).

 Сниможжк

Рис. 1 Класифікація об’єктів предметної галузі «Флора Асканія-Нова»

Таблиця 1

Перелік характеристик об’єктів із яких складатиметься база даних «Флора Асканія-Нова»

№ з/п
(характеристики)

Ім’я поля

Тип поля

Примітка

1

№з/п Лічильник  

2

Вид Текстовий Однаковий для деякої кількості рослин

3

Клас Текстовий Однаковий для деякої кількості рослин

4

Порядок Текстовий Однаковий для деякої кількості рослин

5

Сімейство Текстовий Однаковий для деякої кількості рослин

6

Рід Текстовий Однаковий для деякої кількості рослин

7

Листя Текстовий

 Таким чином, сформульовані нами методичні рекомендації щодо пошуку та аналізу даних заданої предметної галузі для подальшого створення реляційної бази даних сприятимуть успішному створенню інформаційно-логічної моделі даних та визначенню взаємозв’язків між ними, що сприятиме формуванню в учнів інформаційної компетентності.

 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Морзе Н.В. Чого і як навчати дітей у ХХ сторіччі? / Н. В. Морзе // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2011. – №4-5. – С. 3.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Введіть цифри, що зображені у квадратах *