4 курс, факультет підготовки вчителів початкових класів
Гринько В.О., канд. психол. наук, доцент
Донбаський державний педагогічний університет
м. Слов’янськ
Сьогодні Інтернет став невіддільною частиною сучасної цивілізації. Стрімко вриваючись у сфери освіти, торгівлі, зв’язку, послуг, він породжує нові форми спілкування та навчання, комерції та розваг. «Мережеве покоління» – це, по справжньому, щось нове, ніби соціокультурний феномен наших днів. Для його представників Інтернет давно став звичним і зручним супутником життя. Людство вступає в новий – інформаційний – етап свого розвитку, і технології Інтернету грають у ньому величезну роль.
За статистикою, 54% користувачів у віці від 13 до 23 років проводять в Інтернеті щоденно від 1 до 3 годин, що 31% вчаться сидить в Мережі по 4-6 годин. Існує категорія людей, яка живе віртуальним життям по 10 годин на добу і більш. Згідно з даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), у вересні 2013 року 49,8% дорослого населення України користувалися Інтернетом [3].
У світі науки тривають дискусії щодо необхідності визнання інтернет-залежності певним психічним захворюванням. Зокрема, психологи Дж. Блок, М. Орзак, К. Янг, Х. Кеш активно агітують аудиторію про те, щоб цей діагноз – «інтернет-залежність» (Internet addictiondisorder, IAD) внесли до п’ятого видання Керівництва з діагностики і статистики психічних розладів (DSM-V), випуск якого планувався на 2012 рік.
Проте, на протиставлення їм, існує інше твердження (І. Голдберга, Е. Абуджауда та В. Белла) про те, що проблеми залежності від інтернету в чистому вигляді не існує. Ця група науковців схиляється до того, що дана адикція є лише одним із симптомів інших, уже відомих світу і класифікованих у спеціальних виданнях, психологічних розладів. Дискусія навколо цього питання триває і зараз.
Інтернет-залежність – це психічний розлад, нав’язливе бажання підключитися до Інтернету і хвороблива нездатність вчасно відключитися від Інтернету [1].
На думку американських вчених, симптомами Інтернет-залежності є нав’язливе бажання перевіряти свою поштову скриньку в Інтернеті, постійне очікування чергового виходу в мережу, пристрасть до роботи (ігор, програмування або інших видів діяльності) і непереборна тяга до пошуку інформації в мережі.
Окрім загального визначення можна також виділити деякі інші «симптоми»: «електронне бродяжництво», участь в онлайн-казино, аукціонах, біржах, онлайн-ігри, залежність від віртуальних стосунків та від «кіберсексу».
Юність – час максимального розвитку особистісних якостей. Важлива умова успішного розвитку особистості – усвідомлення неповторності своєї людської індивідуальності. У цей період людина визначає майбутній життєвий шлях, набуває професії і починає випробовувати себе в різноманітних галузях життя. В цей час складаються світогляд, етичні та естетичні погляди на основі синтезу багатьох знань, життєвого досвіду, самостійних міркувань і дій [2].
У студентському віці діють всі механізми соціалізації: засвоєння своєї соціальної ролі, підготовка до оволодіння соціальною роллю (спеціаліста-професіонала), механізми наслідування та механізми соціального впливу з боку викладачів та студентської групи.
У вищих навчальних закладах практично не ведеться робота з формування культури користування мережею. Сучасна молодь не замислюється над наслідками надмірного користування Інтернетом, приймаючи цей винахід цивілізації як джерело розваг та альтернативу живому спілкуванню.
Українські педагоги вже працюють над означеною проблемою. Наприклад, О.Шайкіна пропонує профілактичну педагогічну технологію, спрямовану на запобігання формуванню у студентської молоді комп’ютерної залежності, яка передбачає наступне: забезпечення емоційного благополуччя студентів; формування високої духовної культури студентської молоді; розширення соціального досвіду студентів; організацію спеціальної роботи з виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором [4].
Отже, Інтернет-діяльність сучасної молоді є важним формувальним фактором в процесі їх соціалізації. Надаючи великі можливості для розвитку, Інтернет водночас несе і певні загрози. Навчити молоду людину справлятися з негативними наслідками та попередити їх виникнення – одне із завдань освітнього закладу, в якому вона навчається.
Література
- Інтернет-залежність [Електронний ресурс]. – Режим доступу: uk.wikipedia.org.
- Курлянд З.Н. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. / З.Н. Курлянд, Р.І. Хмелюк, А.В. Семенова та ін.; За ред. З. Н. Курлянд. – К.: Знання, 2005. — 399 с.
- Суспільство [Електронний ресурс] // Інформаційне агентство Уніан. – Режим доступу: http://www.unian.ua/society/846299-v-2013-rotsi-kilkist-internet-koristuvachiv-v-ukrajini-sklala-polovinu-naselennya.html.
- Шайкіна О. Профілактика комп’ютерної залежності як одне із завдань практичної педагогіки / О.Шайкіна // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. – 1 (54) – 2013. – С.239-248.