Дата зміни інформації:

Сурган Г.В. ВИВЧЕННЯ ПИТАННЯ ФУНДАМЕНТАЛЬНОСТІ У НАВЧАННІ ІНФОРМАТИКИ

Фізико-математичний факультет, V курс

Науковий керівник – Семеніхіна О.В.

кандидат педагогічних наук, доцент

Сумський державний педагогічний

університет ім. А.С. Макаренка, м. Суми

 Сучасний розвиток освіти в Україні спрямований на поглиблення теоретичної підготовки та на розвиток творчих здібностей фахівців. Фундаментальна підготовка передбачає формування взаємозв’язків теоретичної й практичної підготовки молодого фахівця до професійної діяльності, цілісної наукової картини навколишнього світу, індивідуально-професійний розвиток студента, що в сукупності забезпечує високу якість освіти. Фундаментальність у навчанні можлива лише тоді, коли в змісті будуть виокремлені фундаментальні основи навчального предмета.

Інформатику відносять як до класу природничих наук, оскільки закони опрацювання даних в суспільних, біологічних та штучних системах однакові, так і до класу фундаментальних наук, оскільки поняття “інформація” та “інформаційні процеси” мають загальнонауковий характер. Проблемою фундаментальності предмету «Інформатики» займалися такі вчені, як М.І. Жалдак, Н.В. Морзе, В.С. Ледньов, О.А. Кузнєцов, О.О. Ракітіна, Т.Б. Захарова та ін.

За визначенням А.П. Єршова інформатика – «фундаментальна природнича наука» [2]. Під терміном «фундаменталізація інформатичної освіти» наразі  розуміти суттєве підвищення якості освіти та рівня освіченості осіб, котрі її отримують, за рахунок відповідних змін змісту дисциплін, що вивчаються, та методології реалізації навчального процесу.

Наразі спостерігається підвищений інтерес до проблеми уточнення місця інформатики в системі наук, а також до її фундаментальних та теоретичних основ як у сфері науки, так і у сфері освіти. Раніше інформатика загалом зводилась до комп’ютерної науки. З роками все більше галузей ставали частиною інформатики.

Інформатика сьогодні піднімає актуальні комплексні міждисциплінарні проблеми, в розв’язанні яких однаково важливі як фундаментальні, так і прикладні дослідження. Тому для досягнення цілей фундаменталізації інформатичної освіти необхідно змістити увагу з проблеми набуття прагматичних знань на розвиток інформаційної культури та формування системного мислення на основі розуміння спільності інформаційних процесів управління в природі, суспільстві та техніці.

Нам імпонують аргументи Семерікова С.О. стосовно розв’язання проблеми фундаменталізації в навчанні інформатики, які спираються на широке застосування комп’ютерного моделювання. Зокрема, фундаменталізації курсів інформатики він вважає доцільним поєднувати два таких підходи:

–       математизація змісту навчання й розвиток формального компонента діяльності (центральними поняттями інформатики стають алгоритм і комп’ютер);

–       побудова курсів інформатики від феномена інформації та інформаційних процесів до методів їх вивчення за допомогою інформаційних моделей шляхом використання комп’ютера як засобу управління інформаційними процесами [1].

Розглядаючи фундаменталізацію інформатичної освіти можна виділити основні шляхи її реалізації в навчальному процесі: насичення змісту вищої освіти системними теоретичними знаннями, фундаментальними теоріями, концепціями, ідеями; домінування дослідницьких методів навчання, творчої діяльності, інтеграції ідей і методів науки, навчання й наукової творчості; саморозвиток суб’єкта навчання як суб’єкта мобільної, освітньої, професійної й науково-дослідницької діяльності.

Література

  1. Семеріков С.О. Фундаменталізація навчання інформатичних дисциплін у вищій школі: Монографія/Науковий редактор академік АПН України, д.пед.н., проф. М.І. Жалдак. – Кривий Ріг: Мінерал; К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. – 340 с.
  2. Ершов А.П. О предмете информатики. // Вестник АН СССР. – 1984.- №2. – С. 113.
  3. Рамський Ю.С. Підвищення рівня фундаментальної підготовки з інформатики майбутніх вчителів математики та інформатики//Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія №2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук. праць/ Редрада. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2010. – №9(16). – с. 95-98.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Введіть цифри, що зображені у квадратах *