ІІІ курс,природничо-географічний факультет
Керівник:Троян С.О.,викладач
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Сьогодні комп’ютери стають невід’ємним атрибутом нашого життя, інформаційні технології створюють нові можливості отримання людиною знань.
Актуальність використання комп’ютерних технологій під час вивчення хімії обумовлена тим, що вони забезпечують активні методи навчання, а отже відкривають широкі можливості для розвитку особистості учнів і реалізації їхніх здібностей. Використання мультимедіа в навчальних програмах впливає як на аудіальний, так і візуальний канали сприйняття, що дозволяє враховувати особливості кожного учня[2].
Великі можливості для формування нових знань та умінь з хімії надає використання Інтернет технологій. Зазвичай, найпростіше застосування Інтернет у навчанні хімії – це використання його як джерела додаткових матеріалів. Однак, найповніше можливості Інтернет розкриваються при використанні у навчальній аудиторії: це можуть бути спеціальні тренувальні вправи для дистанційного навчання, творча діяльність цілих колективів[1].
Зокрема, до складу доступної через Інтернет “Віртуальної хімічної лабораторії” (Virtual Chemistry Laboratory, що розроблена в Carnegie Mellon University (США)) входить “Конструктор молекул”. Він призначений для побудови трьох типів тривимірних моделей молекул хімічних сполук: кулестрижневих, моделей Драйдінга та Стюарта-Бріглеба. У ньому також передбачена можливість візуалізації атомних орбіталей і електронних ефектів. Це дає змогу використати “Конструктор молекул” для ілюстрації хімічних феноменів, що забезпечує розуміння усіх трьох рівнів подання хімічних знань: мікро, макро і символьного [3]. Поведінка речовин та сутність хімічний реакцій стають більш зрозумілими, адже є змога змоделювати їх у віртуальному середовищі. У такий спосіб реалізуються провідні ідеї парадигми сучасної хімічної освіти: будова – властивості – застосування[4].
“Віртуальна хімічна лабораторія” містить також велику кількість хімічних дослідів, реалізованих з використанням тривимірної графіки та анімації, що забезпечує можливість реалістичного уявлення як візуального оточення, так і дій студентів під час проведення експериментів (учні можуть діставати склянки з розчинами з полиць, переливати їх з однієї посудини в іншу, вносити реактиви в пробірки, готувати розчини, збирати хімічні установки зі складових елементів, проводити необхідні вимірювання тощо).
Технічно організувати роботу із ресурсами Інтернету на заняттях можна у двох варіантах. Перший – учні працюють в режимі on-lіne, тобто з безпосереднім доступом в Інтернет, якщо комп’ютери забезпечують відносно швидкий доступ у Мережу і завантаження документів не займає значну частину заняття. Природно, що при цьому викладач заздалегідь повинен перевірити доступність цікавих матеріалів: сервери і сайти можуть бути тимчасово з різних причин недоступні.
Другий варіант більш надійний – з опосередкованим доступом в Інтернет. Викладач заздалегідь при підготовці заняття копіює необхідні для заняття web-сторінки в окрему папку на лабораторному сервері або хоча б на одному з комп’ютерів.[3].
Складність впровадження інформаційних технологій в освітню практику полягає переважно у тому, що новітні технології навчання не завжди вписуються у традиційну структуру навчальної діяльності, а тому вимагають внесення коректив до змісту освіти, передбачають додаткову підготовку і перепідготовку педагогічних працівників.
Вчителям слід усвідомити, що без удосконалення і розширення своїх знань і навичок у сфері використання інформаційних технологій вони можуть відстати від своїх учнів і тим самим втратити авторитет вчителя.
Сучасний учитель – це генератор ідей, організатор, режисер, який визначає ролі і процес навчання, поєднуючи традиційні і новітні методики, прийоми і засоби.
СПИСОК СИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Ставицька І.В. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://confesp.fl.kpi.ua/node/1103 (21.12.12). –
- http://iktsumskij.blogspot.com/
- Носенко Е.Л. Методичні прийоми забезпечення ефективності запам’ятовування інформації у дистанційному навчальному курсі / Е.Л. Носенко, С.В. Чернишенко. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2003. – 127 с.
- Смольянникова И.А. Конгресс конференций «Информационные технологии в образовании» [Электронный ресурс] / И. А. Смольянникова, Ресурсы ИКТ как технологическая составляющая учебной среды для формирования иноязычной компетенции. – Режим доступа: http://ito.edu.ru/2003/II/2/II-2-2196.html (21.12.12).
Існують певні проблеми щодо застосування ІКТ, які є загальними для багатьох освітніх закладах України. Це, насамперед, недостатня матеріально-технічна база, яка не дозволяє широко використовувати ПК для вивчення хімії, недостатнє програмне забезпечення, відсутність відповідних науково-методичних засобів, необхідних для організації самостійної роботи студентів, обмеженість доступу до Інтернету. Однак комп’ютеризація навчання почалася і успішно розвивається.
Надзвичайно важливою у використанні ІКТ на заняттях та поза ними є роль учителя. Необхідно, щоб кожен учитель зрозумів: комп’ютер у навчальному процесі – не механічний педагог, чи заступник/аналог учителя, а засіб навчання, що підсилює і розширює можливості його навчальної діяльності.
На сьогоднішній день комп’ютери стають невід’ємною частиною нашого життя, інформаційні технології створюють нові можливості отримання людиною знань. Безпосередньо для навчання хімії в середній загальноосвітній школі. Існують багато віртуальних хімічних лабораторій що є великою допомогою учням для засвоєння нового матеріалу. Я вважаю що таку систему можна використовувати в позаурочний час або використовувати як підсумковий контроль тому, що на урок дається мало часу щоб пояснити тему ще й застосувати віртуальні лабораторії. Інтернет можна вдало використати для підготовки до ЗНО. Вчителі які дійсно застосовують його в ході навчання хімії мають переваги та хороший результат учнів.