Кафедра інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій

Уманський гуманітарно-педагогічний

коледж ім. Т.Г. Шевченка

Сучасна освітня система, в умовах розвитку інформаційного суспільства,  переходить на нову парадигму – парадигму ХХІ століття «освіта протягом життя», яка потребує широкомасштабного використання та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та хмарних технологій у навчальний процес. Саме такі технології здатні зробити його більш ефективним та якісним, сформувати у студента уміння вчитися та оперувати набутими знаннями. Адже він, закінчуючи навчальний заклад, повинен бути конкурентноспроможними та висококваліфікованими спеціалістом у своїй галузі, та здатен брати активну участь у розвитку науки, культури та економіки.

Нові сервіси, що з’являються в мережі Інтернет здатні модернізувати процес навчання, їх інтеграція може призвести до того, що учасники навчального процесу зможуть максимально швидко та зручно оперувати навчальним контентом не виходячи з дому. Серед сервісів, які доречно буде використовувати, можна виділити такі – сервіси для збереження фото- та відеофайлів (Flikr, Flamber, БобрДобр), сервіси для збереження документів (GoogleDocs, Dropbox, OneDrive), сервіси для обміну інформацією (Blogger, Wiki), сервіси для спілкування (Facebook, Twitter, Вконтакте), геосервіси (GoogleMaps, GoogleEarth, Wikimapia). Але на сьогодні дедалі більшої популярності набирають соціальні мережі [1].

В Україні соціальна мережа «ВКонтакті» займає третє місце за кількістю відвідувань (згідно з даними сайту Alexa.com). В цій мережі зареєстровано більше третини населення України. Більшість відвідувачів знаходяться у віці 15-24 років, тобто навчаються у навчальних закладах. Так як сайт є доволі популярний (в середньому студент витрачає близько 25 хв на один візит на сайт і робить приблизно 2-3 візити в день) і підтримує передачу даних різних форматів, то стало доволі зручно використовувати його не лише для розваги, а й для навчальних цілей.

Користувачам соціальної мережі «ВКонтакті» доступні наступні  можливості для забезпечення навчальних цілей:

– створення профілю спільноти з навчальною інформацією;

– налаштовування доступу до приватної навчальної інформації;

– створення приватної (через приватні повідомлення) та публічної (за допомогою записів на стіні) комунікації з іншими користувачами для забезпечення навчальних цілей;

–  моніторинг за активністю друзів та спільнот за допомогою стрічки новин;

–  можливість коментування опублікованої навчальної інформації.

Зазвичай кожна навчальна група створює свою закриту спільноту (з обмеженим колом учасників) в соціальній мережі, де обмінюється інформацією, що стосується навчального процесу. Там містяться результати модулів, екзаменів, заліків, методичні рекомендації, підручники, конспекти лекцій, організаційна інформація. Це значно спрощує роботу студента, адже не має потреби переглядати величезний масив інформації в мережі Інтернет, достатньо лише зайти в спільноту або переглянути стрічку новин, щоб дізнатися про оновлення інформації. В соціальній мережі серед студентів є популярним використання додатків не лише з розважальною метою, а й в навчальних цілях.

Аналіз роботи в соціальних мережах дає можливість виділити основні можливості та позитивні аспекти використання соціальних мереж в освітньому процесі.

1. Комфортне та звичне для студентів середовище. Інтерфейс, засоби комунікації, організація та форми подання контенту знайомі та зрозумілі їм.
2. Різноманітність форм взаємодії і комунікацій забезпечує широкий діапазон можливостей включення в навчальну діяльність. Форуми, опитування, голосування, коментарі, відправка персональних повідомлень та інше забезпечують різноманітні форми спільної роботи. У соціальній мережі легко обмінюватися цікавими і корисними посиланнями на інші ресурси. Значною перевагою використання соціальних мереж в освітньому процесі є інтерактивна доступність викладачів у процесі навчальної діяльності.
3. Наявність такого обов’язкового елемента як «профіль користувача мережі» дозволяє викладачеві краще відчувати особистість студентів, розуміти їх інтереси, розробляти такі завдання, які б зацікавили саме цього студента і, тим самим, забезпечували більш якісну подачу навчального матеріалу.
4. Наявність розвинених можливостей не тільки оцінки активності, але і стимулювання учасників навчального процесу. У слухачів з’являється можливість наочно бачити і оцінювати як свою освітню активність, так і активність товаришів по навчанню.
5. Можливість фільтрації інформації за відповідними критеріями дозволяє користувачеві структурувати інформаційні потоки і здійснювати моніторинг оновлень контенту.
6. Спільне планування і наповнення навчального контенту, власних електронних освітніх ресурсів. Соціальні мережі відкривають студентам можливість поділитися тим, що виявили цікавого в мережі, не тільки зі своїми однокурсниками та викладачами, а також, при бажанні, і з  усім світом. У соціальній мережі існує можливість залучення до участі  в освітньому процесі «третіх» осіб: експертів, консультантів, фахівців з дисципліни, що вивчається, та суміжних дисциплін.
7. Можливість організації безперервного навчання. Можливість постійної взаємодії студентів і викладачів в мережі в зручний  в зручний для них час забезпечує безперервність навчального процесу, з’являється можливість більш детальної організації роботи індивідуально з кожним слухачем. Крім цього, дискусії, обговорення, діалоги, розпочаті під час аудиторних занять, можуть бути продовжені в соціальній мережі,що дозволяє студентам більше часу перебувати в процесі обговорення навчальних питань, що забезпечує більш ретельне освоєння матеріалу та активну позицію студента  в процесі навчання. Інформаційно-комунікаційна підтримка навчального курсу в соціальній мережі дозволяє студентам брати участь в обговореннях і виконувати завдання з будь-якого місця.
8. Широкі демонстраційні можливості. Навчання з використанням соціальних мереж дозволяє подолати технічні труднощі оснащення навчальних аудиторій необхідним обладнанням для демонстрації наочних матеріалів в електронному вигляді. Викладач безперешкодно ділиться будь-яким контентом зі студентами, а та, у свою чергу, мають можливість ознайомитись з його змістом у будь-який зручний час. У соціальній мережі «ВКонтакті» присутній великий вибір додатків, які можна використовувати у навчальних цілях. Наприклад,  додатки «Освітня література», «Неформальна математика», «Навколо світу» і т.д.

Поряд з усіма описаними можливостями та перевагами застосування соціальної мережі у навчальному процесі, має місце і досить скептичне ставлення до неї. В основному це побоювання, пов’язані з надмірною віртуалізацією соціального життя молоді. Діалектика розвитку соціальних мереж така, що їх переваги і недоліки є безпосереднім продовженням і розвитком один одного. Існуюча ситуація така, що молоді люди проводять досить багато часу в соціальних мережах. Але можна і потрібно зробити так, щоб вони проводили цей час з користю.

Література:

1. Радченко М.В. Освітній потенціал соціальних мереж як складової інформаційно-освітнього середовища [Електронний ресурс]. Режим доступу –  http://www.sworld.com.ua/konfer35/726.pdf.
2. Клименко О. А. Социальные сети как средство обучения и взаимодействия участников образовательного процесса/ О. А. Клименко // Теория и практика образования в современном мире: материалы междунар. науч. конф. (г.Санкт-Петербург, февраль 2012 г.).  — СПб.: Реноме, 2012. — С. 405-407.