викладач кафедри інформатики та ІКТ
Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини
Створення електронного посібнику – це складний та тривалий процес, який складається з попереднього (підготовчого), основного (безпосередній процес створення) та завершального (тестування, виявлення та виправлення помилок, неточностей) етапів. Розглянемо вказані етапи більш детально.
Попередній етап складається з таких частин:
– вибір навчального курсу;
– визначення рівня загальної підготовки та рівня комп’ютерних знань учнів чи студентів;
– виділення завдань, які повинен виконувати готовий продукт.
Основний етап – це безпосередньо створення посібника, який в свою чергу орієнтовно може складатися з наступних етапів:
1. Вибір джерел. Відбувається підбір літератури, ресурсів мережі Інтернет, що можуть бути використані для відображення в майбутній програмі. Важливо підібрати достовірні ресурси, що чітко та лаконічно висвітлюють потрібні питання. Необхідно в готовому продукті, щоб не порушувати авторські права, зробити посилання на використані джерела.
2. Розробка змісту і переліку понять. Весь накопичений матеріал систематизується, виділяються основні поняття, формуються розділи, пункти та підпункти, словник. З усієї підготовленої бази інформації виділяється найбільш важлива, та, яка точно попадає в посібник. Розділи повинні бути мінімальними за обсягами, проте замкнутими за містом.
3. Переробка текстів у модулі за розділами. Перебудовуються тексти джерел відповідно до змісту і структури модулів; виключаються матеріали, що не ввійшли в переліки, і додаються ті, котрих немає в джерелах; визначаються зв’язки між модулями і інші гіпертекстові зв’язки. Таким чином, підготовлюється проект гіпертексту для комп’ютерної реалізації [1, 29].
4. Реалізація гіпертексту в електронній формі. На даному етапі створюється примітивне електронне видання, що також може бути використане в навчальному процесі. Гіпертекст – це така форма організації тексту, при якій його одиниці представлені не в лінійній послідовності, а як система явно вказаних можливих переходів, зв’язків між ними. Слідуючи цим зв’язкам, можна читати матеріал в будь-якому порядку, утворюючи різні лінійні тексти.
5. Розробка комп’ютерної підтримки посібника. Вибір програмного засобу чи засобів, за допомогою якого здійснюється представлення посібника в електронному вигляді. Після його завершення електронний посібник готовий до подальшого вдосконалювання за допомогою мультимедійних засобів.
6. Візуалізація матеріалу. Змінюються способи пояснення окремих понять і тверджень і відбираються тексти для заміни мультимедійними матеріалами. Розробляються сценарії візуалізації модулів для досягнення найбільшої наочності, максимального розвантаження екрану від текстової інформації і використання емоційної пам’яті учня чи студента для полегшення розуміння і запам’ятовування навчального матеріалу. Робиться візуалізація текстів, тобто комп’ютерне втілення розроблених сценаріїв з використанням малюнків, графіків і, можливо, анімації [1, 30].
Завершальний етап, що має на меті підготовку до використання, складається з таких підпунктів:
– тестування навчального курсу ;
– доопрацювання електронного посібника;
– реєстрація мультимедійного курсу як інтелектуальної власності;
– тиражування.
Отже, розробка електронного посібника складається з кількох етапів, від успішності перебігу яких залежатиме якість майбутнього програмного продукту. Ці етапи включають підбір матеріалів, їх систематизацію, опрацювання, представлення в електронній формі та можуть варіюватися в залежності від завдань, які повинен виконувати готовий продукт.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
- Корбут ОГ. Електронний посібник як елемент освітнього середовища// Педагогічні науки: збірник наукових праць. – №51. – 2010 – С. 24-46.
Електронні посібники є дуже зручними та економними в плані фізичних носіїв, а ще є набагато цікавішими))) з часом їх буде набагато більше)))