Кафедра інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій

4 курс, Інститут інформатики

Струтинська О.В., канд. пед. наук, доцент

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

м. Київ

Останнім часом у галузі інформаційно-комунікаційних технологій спостерігається бурхливий розвиток хмарних технологій. Відповідно до цього виникають численні хмарні сервіси, що все частіше застосовуються у різних сферах людської діяльності. Їх використовують у науці, освіті, бізнесі тощо. Одним із найпоширеніших подібних сервісів являються хмарні сховища даних.

Хмарне сховище даних – це модель он-лайн сховища, в якому дані зберігаються на численних розподілених у мережі серверах, що надаються в користування клієнтам, в основному, третьою стороною [2].

Таким чином, замість розміщення файлів на носіях зовнішньої пам’яті (або на вінчестерах комп’ютерів) інструменти і результати роботи поступово переносяться та розміщуються у хмарному сховищі даних або у “хмарі“. За таких умов дані доступні з багатьох комп’ютерів. При цьому важливу роль відіграє те, що багато з таких сервісів є безкоштовними або мають невисоку вартість.

Розглянемо переваги та недоліки застосування хмарних сховищ даних у процесі діяльності користувачів.

Серед переваг використання хмарних сховищ даних можна виокремити такі:

• доступ до даних здійснюється з будь-якого місця та в будь-який час за наявності під’єднання до глобальної мережі Інтернет;
• користувач сплачує тільки за те місце у сховищі, яке фактично використовує або користується певним обсягом дискового простору хмарного сховища безкоштовно;
• економія дискового простору на жорсткому диску комп’ютера;
• всі процедури із збереження цілісності даних забезпечуються провайдером хмарного центру.

До недоліків використання хмарних сховищ даних належать:

• небезпека у процесі зберігання та пересилання даних, особливо конфіденційних, приватних;
• загальна продуктивність при роботі з даними в “хмарі” може бути нижчою, ніж при роботі з локальними копіями даних;
• необхідна наявність стабільного та швидкісного під’єднання до мережі Інтернет.

Хмарно-орієнтоване середовище даних – це група серверів, на яких дані користувачів зберігаються у режимі он-лайн. Тобто всі дані можуть зберігатись і опрацьовуватись у “хмарі”, що є віртуальним сервером і може розташовуватись у різних куточках планети [1].

Основною різницею між хмарним сховищем даних та звичайними носіями даних є: синхронізація даних між різними комп’ютерами, резервне копіювання файлів з комп’ютера у “хмару”, спільна робота певної групи осіб з окремими файлами та папками.

При зберіганні даних у “хмарі” через робочий комп’ютер можна отримати доступ до них з будь-якого іншого пристрою, наприклад, з планшета, смартфона або домашнього ноутбука. Всі зміни з файлами (редагування, копіювання, сортування або вилучення) будуть автоматично відображені на всіх пристроях. Спільний доступ можна надавати окремим файлам і папкам. Це дуже зручно, коли група осіб працює над спільним проектом. Наприклад, якщо один з членів команди завантажує файли в спільну папку, то інші учасники одразу ж отримують до нього доступ. При цьому не потрібно відправляти файл кожному з членів проекту персонально [2].

При ушкодженні жорсткого диска, як правило, найбільшою втратою є втрата даних. Цього можна уникнути, якщо резервні копії зберігати у “хмарі”. При цьому доцільно налаштувати автоматичне резервне копіювання.

На сьогоднішній день на вибір користувачів є досить багато хмарних сховищ даних, але тим, хто вперше стикається з цією моделлю он-лайн сховища, може бути складно розібратися у їх відмінностях. Найпопулярнішими хмарними сховищами даних на теперішній час є Dropbox, Google Drive, One Drive, Яндекс.Диск. Наведемо їх порівняльну характеристику (див. табл. 1).

Таблиця 1

Порівняльна характеристика найпопулярніших хмарних сховищ даних

Конкретні рекомендації щодо вибору хмарного сервісу для зберігання даних дати важко, оскільки це залежить від потреб користувача, операційної системи, яку він використовує тощо. Для того потрібний сервіс варто обирати експериментальним шляхом. За останній час хмарні сховища даних набули великої популярності і є частиною нашого повсякденного життя. Хмарні технології інтенсивно розвиваються і надалі будуть ставати зручнішими та універсальними.

Список використаних джерел

1. Gillam, Lee. Cloud Computing: Principles, Systems and Applications / Nick Antonopoulos, Lee Gillam. — L.: Springer, 2010. — 379 p.
2. Шишкін В.М. Безпека хмарних обчислень – проблеми та можливості ризик-аналізу [Текст] / В.М. Шишкін// Міжнародна наукова конференція “Автоматизовані системи управління та сучасні інформаційні технології”. Тези доповідей – Tbilisi: Publication House “Technical University”, 2011. – С. 142.