І курс, факультет іноземної філології
Паршуков С.В., старший викладач кафедри інформатики та ІКТ
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Умань
Виникнення мережі Інтернет стало серйозною, масштабною подією у житті людства. Це відкрило нові можливості, у людей з’явився вільний доступ до відтворення та збереження інформації різного типу.
За короткий проміжок часу доступ до мережі Інтернет став можливим для переважної більшості населення в цивілізованих країнах світу, що, безперечно, є великою перевагою як для галузі освіти та науки, так і для культури в цілому.
Важливе місце посідає інформатизація – сукупність взаємопов’язаних процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян на основі використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій. Інформатизація виступає одним із основних чинників, котрі змушують освіту розвиватися та вдосконалюватися. Кінцевою метою інформатизації є перехід до інформаційного (цифрового) суспільства. Цей процес вимагає від людини нових знань та навичок, котрі відповідають умовам нового суспільства.
Сьогодні Інтернет займає значне місце у житті людства. Дедалі частіше люди віддають перевагу електронним бібліотекам, адже це має низку переваг. Наприклад, будь-яка людина за короткий проміжок часу може знайти ту книгу, яка її цікавить, не виходячи з дому. Також існує можливість користуватися електронними бібліотеками, які знаходяться в інших країнах. Сучасні студенти мають доступ до електронних видань, енциклопедій, інтерактивних сайтів та ін. Це допомагає витрачати менше часу на власне пошук потрібної інформації, і присвятити більше уваги вивченню матеріалу, який цікавить. Це значною мірою полегшує процес навчання та самоосвіти.
Сьогодні важко уявити наше життя без персонального комп’ютера, телефону, планшету тощо. Сучасна молодь починає вивчати будову та принципи роботи комп’ютера, формувати певні навики користування ним ще у школі. Проте далеко не кожен використовує можливості своїх гаджетів повною мірою. Все частіше молодь проводить свій час в соціальних мережах. Неправильно сформований графік робочого дня, у якому більша частина часу відводиться на відвідування подібних сайтів, у значній кількості випадків приводить до Інтернет-залежності. За такого розвитку подій у особи не залишається достатньо часу аби належним чином приділити увагу навчанню. Тому важливо звернути увагу на організацію свого графіку. Варто встановити певний добовий ліміт використання Інтернет-ресурсів, що зумовить якнайпродуктивніше проводження часу в пошуках інформації. Потрібно працювати над формуванням навиків роботи в мережі Інтернет, постійно їх вдосконалювати.
В сучасному світі, в якому живуть і розвиваються учні та студенти актуальною є проблема використання Інтернет-ресурсів у навчальній діяльності. Сучасні студенти Вищих навчальних закладів повинні на високому рівні володіти навиками роботи з інформацією, що в подальшому допоможе їм адаптуватися у різних соціальних групах. Варто зазначити, що працюючи із засобами обробки, збереження та передачі інформації у студента розвивається інтелектуальний потенціал. Уроки із використанням інформаційно-комунікативних технологій підвищують мотивацію учнів, сприяють більшому зацікавленню предметом. Важливим фактором, що виступає запорукою ефективної підготовки студентів, є своєчасне та уміле використання різноманітних інформаційних ресурсів.
Варто зазначити, що розвиток методів навчання відбувається швидкими темпами. За таких умов, змінюється і роль викладача, котрий із транслятора знань перетворюється на організатора процесу навчання. На даному етапі розвитку освіти, навчальний процес тісно пов’язаний із застосуванням інформаційно-комунікативних технологій, що дозволяють здійснювати процес навчання на відстані (дистанційна освіта). Завдяки цьому стала доступною можливість підготовки фахівців за відсутності безпосереднього контакту між учнями та викладачами.
Мережа Інтернет надає широкі можливості для використання у навчальному процесі. Нині для учнів стали доступними дистанційні олімпіади та конкурси, що відкриває ще більші можливості проявити себе. Також є можливість відвідати різноманітні віртуальні виставки та музеї тощо.
Проте широке застосування мережі Інтернет в освітній діяльності має і негативний ефект тому, що викладач та учень все менше витрачають часу на безпосереднє спілкування (так зване спілкування «вживу»).
Отже, використання мережі Інтернет на даному етапі тісно пов’язане із освітньою діяльністю і спостерігається тенденція подальшої інтеграції в навчальний процес, що, так чи інакше, є новою сходинкою в розвитку методики викладання та освіти в цілому.