І курс, фізико-математичний факультет
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Білятинська І. М.
Умань
Суспільство швидко розвивається на сучасному етапі, що ставить нові завдання перед вищою школою: формування такої особистості студента, яка матиме потребу у самовдосконаленні. Болонський процес є найефективнішою і найактуальнішою моделлю реформування освітніх систем країн Європи, яку Україна теж почала активно впроваджувати.
Болонський процес потребує введення кредитно-модульної системи та дистанційного навчання.
Дистанційне навчання – це навчання на відстані, де взаємодія з викладачем здійснюється з використанням інформаційних технологій (ІТ): Інтернету, масової комунікації, медіа та різних навчальних систем. Основне завдання дистанційного навчання – це доступ до освітніх ресурсів, з використання ІТ [1, с. 56].
Використання інформаційних технологій дає студентам можливість самостійно, у зручний для себе час, навчатися та здійснювати самоконтроль. Для викладачів – це можливість контролювати знання студентів.
Кожний предмет складається з кількох модулів, вивчення яких здійснюється в процесі аудиторної та позааудиторної роботи. Аудиторна робота складається з усталених засобів навчання: семінарів, лабораторних та практичних робіт, лекцій та очних консультацій. Позааудиторна робота використовує інформаційні засоби навчання: роботу з електронними книгами, поштою, тематичними форумами й чат-конференціями, вебінарами. Вона є найважливішим доповненням аудиторної роботи.
Програма навчального процесу у вищих навчальних закладах мінімізує аудиторну роботу студента. Близько 55-65% навчального матеріалу відводиться на самостійне опрацювання. Самостійна робота обов’язково повинна бути керованою, що неможливо повністю забезпечити традиційними засобами навчання. Використання інформаційних технологій дистанційного навчання дає змогу об’єднувати аудиторну роботу з керованою позааудиторною.
Отже, використання інформаційних технологій у процесі дистанційного навчання, в умовах кредитно-модульної системи, дає можливість покращити якість освіти та навчатися у зручних для людини умовах.
Використання інформаційних технологій в умовах кредитно-модульної системи організації навчання у ВНЗ розкриває можливість позитивного впливу на підвищення рівня якості освіти, забезпечує потребу майбутніх фахівців у освітніх послугах, підвищує професійну мобільність та активність. Дистанційні технології формують єдиний освітній простір в межах кредитно-модульної системи й індивідуалізують навчання при масовості вищої освіти [2, с.18].
Список використаних джерел:
- Гозман Л. Я. Дистанционное обучение на пороге XXI века /Гозман Л. Я., Шестопал Е. Б. – Ростов-н/Д. : Мысль, 1999. 368 с.
- Кларин М. В. Инновации в обучении. Метафоры и модели. /М. В. Кларин – М. : Наука, 1997. 398 с.