Умрик М.А., канд. педагогінчих. наук, доцент
Національній педагогічний університет імені М.П.Драгоманова
Київ
Освітня діяльність сьогодні зазнає значних змін, що зумовлено новими вимогами до членів суспільства. Якщо раніше основною задачею освіти вважалось формування знань, умінь і навиків учнів то сьогодні «перед освітою виникло складне двоєдине завдання: вона повинна осучаснюватися на основі новітніх технологій через широке впровадження у навчально-виховний процес ІКТ, а також – формувати в молоді риси, необхідні для успішної самореалізації в інформаційному суспільстві після завершення навчання в школі чи університеті»[1, с.12].
Нові задачі породжують необхідність конструювання нового змісту освіти, методів, форм і засобів. Досліджували проблему засобів навчанн такі вчені як А. Алексюк, Ю. Бабанський, М.І. Жалдак, І. Лернер, М. Махмутов, Н.Морзе, А.Семенова, М. Скаткін, В. Онищук та ін. Засоби навчання за Н.В.Морзе поділяють на інформаційні засоби (підручники і навчальні допомоги); дидактичні засоби (таблиці, плакати, відеофільми, програмні засоби навчального призначення, демонстраційні приклади); технічні засоби навчання (аудіовізуальні засоби, комп’ютер, засоби телекомунікацій, відеокомп’ютерні системи, мультимедія, віртуальна реальність). Разом з тим засоби навчання інформатики можна умовно поділити на дві групи: традиційні та нові інформаційні технології [2].
До нових інформаційних технологій можна віднести сукупність засобів персонального навчального середовища учня.
Персональне навчальне середовище (ПНС) – це інструменти, спільноти та служби, на яких базуються освітні середовища призначені для індивідуального використання учнями, яким надається самостійне керування своїм навчанням та самостійна постановка навчальних цілей. Таким чином, ПНС являє собою сукупність сервісів WEB 2.0 та інших програмних засобів, необхідних учню для комфортного та індивідуального навчання.
WEB 2.0 – це спосіб організації інформаційних систем, які шляхом мережевих взаємодій стають тим краще, чим більше людей ними користуються.
Важливою складовою ПНС є так звані відкриті освітні ресурси ‑ ресурси, які є суспільним надбанням або які були випущені під ліцензією інтелектуальної власності, яка допускає їх вільне використання в освітніх (наукових) цілях.
Відкриті освітні ресурси включають в себе повні курси, навчальні матеріали, модулі, підручники, потокове відео, тести, програмне забезпечення та будь-які інші інструменти, матеріали або технології, які використовують для формування знань. Історичний розвиток ВОР можна описати так:
- 1994 р. набув поширення термін електронні навчальні матеріали (learning object), який був запропонований науковцем Wayne Hodgins [3];
- 2001 рік– Massachusetts Institute of Technology (MIT) відкрита публікація навчальних матеріалів— Open CourseWare (ocw.mit.edu);
- Підтримка з боку фундації William and Flora Hewlett Foundation гранти на проекти, пов’язані з ВОР [4];
- 2002 р. – Перший Форум ЮНЕСКО по відкритим освітнім ресурсам– 1st Global OER Forum.
Особливості ВОР (відповідно до форуму ЮНЕСКО):
- методична, навчальна або наукова спрямованість матеріалів;
- підтримання різних форматів і носіїв для подання матеріалів;
- опублікування на умовах відкритої ліцензії навчальних і наукових матеріалів, які є суспільним надбанням;
- забезпечення безкоштовного доступу, використання, переробки та перерозподілу матеріалів іншими користувачами;
- мінімальні або без обмеження використання при роботі з ВОР;
- відкрите ліцензування вбудовано в існуючу систему прав інтелектуальної власності, визначених відповідними міжнародними конвенціями, і визнає авторське право на твір.
Для того, аби дізнатись, які навчальні освітні ресурси використовують в наш час в школі учні та вчителі, було проведено анкетування в СШ №91 з поглибленим вивченням інформатики, місто Київ. Загальна кількість опитуваних 31 чоловік, з них 9 учнів 7-го класу, 5 учнів – 8-го класу, 3 учні – 9 класу, 4 учні – 10 класу, 3 учні – 11 класу та 7 вчителів. (Рис.1,Рис. 2).
Рис.1 Результати анкетування вчителів та учнів СШ №91 з поглибленим вивченням інформатики
Рис.2 Результати анкетування вчителів та учнів СШ №91 з поглибленим вивченням інформатики
На основі анкетування можна зробити висновок, що в наш час інформаційними ресурсами користується майже кожен учень та вчитель в школі, але не всі знають, на скільки освітні ресурси можуть допомогти в навчанні, зробити процес навчання легшим та цікавішим.
Актуальним залишається питання добору відповідних освітніх ресурсів для інтенсифікації навчання учнів і студентів. Отже, необхідні подальші дослідження, що стосуються персонального освітнього середовища учня та можливостей використання в ньому освітніх Інтернет ресурсів
Список використаних джерел
- Кремень В.Г. Якісна освіта в контексті загальноцивілізаційних змін / Кремень В.Г.// Освіта України №89, 28 листопада 2006 року. – С.12.
- Морзе Н.В. Методика навчання інформатики: Навч. посіб.: У 3ч. / Морзе Н.В [за ред. акад. М.І. Жалдака].– К.: Навчальна книга, 2004.-Ч.1: Загальна методика навчання інформатики.
- Педагогические науки/5.Современные методы преподавания. Харківський гуманітарно-педагогічний інститут. Соціальні сервіси Веб 2.0 як засоби освітньої діяльності [Електронний ресурс].– режим доступу: http://www./29_DWS_2009/Pedagogica/53885.doc.htm
- Дистанционное обучение (МВД и не только) [Електронний ресурс]. – режим доступу: www.hewlett.org