IV курс, фізико-математичний інститут
Старший викладач кафедри комп’ютерної інженерії
Кандидат педагогічних наук Твердохліб І.А.,
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, м.Київ
Серед усього різноманіття програмних засобів вагоме місце займає вільно-поширюване програмне забезпечення, у тому числі освітнього та наукового призначення. Багато навчальних закладів світу, і, зокрема, України переходять до використання вільно-поширюваного програмного забезпечення в навчальному процесі.
При організації роботи комп’ютерного класу в школах чи вищих навчальних закладах слід ураховувати, що програмне забезпечення, встановлене на комп’ютерах освітніх закладів, повинне бути ліцензійним або вільно-поширюваним [1, 2]. Вагоме місце в змісті навчальних програм середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладів займає вивчення технології опрацювання графічних данних. Наразі існує велика кількість графічних редакторів: комерційні (Adobe Illustrator, Corel Draw, Macromedia Freehand, Adobe Photoshop) та вільно-поширювані (Xara Xtreame, Inkscape, Sodipodi, MetaPost, GIMP).
Оскільки вільно-поширювані програмні засоби поширюються за ліцензією GPL і є безкоштовними, то при організації навчального процесу варто зосередитись на вивченні вільно-поширюваних графічних редакторів. GIMP (The GNU Image Manipulation Program) — растровий графічний редактор, призначений для опрацювання графічних даних. Проект розпочали 1995 року Spencer Kimball і Peter Mattis як навчальний проект в Берклі, а в 1997 році GIMP стає частиною проекту GNU.
GIMP використовується для створення та обробки цифрових зображень, а також фотографій, наприклад: для створення графіки та логотипів, зміни розміру фотографій, маніпуляцій з кольорами зображення, комбінування зображень з використанням шарів, вилучення елементів зображення, конвертації між різними типами графічних файлів.
Для забезпечення інтерфейсу користувача в GIMP використовується кросплатформовий набір інструментів для створення графічних інтерфейсів користувача GTK+. GIMP та GTK+ спочатку були розроблені для середовища X Window на UNIX-подібних операційних системах, згодом була здійснена їх адаптація до Microsoft Windows, OS/2, а також деяких інших ОС. GTK+ підтримує велику кількість мов інтерфейсу користувача (серед них є й українська), а також дає змогу змінювати мову інтерфейсу.
До графічного редактору GIMP стандартно входять 48 пензлів, також користувач може створювати свої або додавати пензлі, створені іншими. GIMP використовує простір кольорів RGB, індексований колір або відтінки сірого (grayscale). В наступних версіях програми планується додати режим CMYK. Палітра GIMP дозволяє визначати кольори як RGB, HSV, CMYK, а також шістнадцятирічний запис кольору (зазвичай використовується в HTML). Цей редактор підтримує градієнти, що є інтегрованими з іншими інструментами для малювання. Стандартно програма містить більше 80 градієнтів, з можливістю додавати власні градієнти та змінювати існуючі. В GIMP можна застосовувати прямокутні або еліптичні виділення, виділення довільної форми, виділяти ділянки за кольором, а також виділяти суміжні ділянки (аналог інструменту Magic Wand в Adobe Photoshop), а також він може створювати контури, що містять сегменти кривих Без’є. Контури можуть бути збережені. Границі контуру і контур можуть бути заповнені кольором або градієнтом. Контури — корисний інструмент, що дозволяє створювати складні виділення. Інструмент ножиці може використовуватись для створення контуру за кольором. GIMP має приблизно 150 стандартних фільтрів та ефектів, включаючи фільтри розмивання, додавання шуму, підвищення різкості та інші.
Таким чином, аналіз стану використання вільно поширюваного програмного забезпечення при організації навчального процесу має ряд переваг: безкоштовне розповсюдження; постійне вдосконалення; україномовний інтерфейс; наявність прикладних програм, які не поступаються за якістю програмам провідних виробників. Проте, варто відзначити, що ще на сьогодні немає достатньої кількості вільно-поширюваного програмного забезпечення загального, навчального та спеціального призначення для повного забезпечення навчального процесу у середніх та вищих навчальних закладах.
Список використаних джерел:
- Злобін Г.Г. Погляд на проблему програмного забезпечення навчальних закладів // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2004. – № 1 – С. 28.
- Інформатика. Програми для загальносвітніх навчальних закладів / За ред. М.І. Жалдака – Запоріжжя: Прем’єр, 2003. – 304 с.