V курс, Інститут інформатики
Підгорна Т. В., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри інформаційних технологій та програмування
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, м. Київ
Розбудова державності в Україні зумовила нові тенденції в розвитку освіти. З’явилася потреба суспільства у творчих, обдарованих, інтелектуально і духовно розвинених громадянах.
Саме тому сучасне суспільство ставить перед освітою складне завдання: підготувати спеціаліста, який володіє не тільки певним багажем знань, але й здатного до постійного самовдосконалення, самоосвіти й адаптації до нових вимог. Тому суспільство потребує прориву в підготовці інтелектуальної і обдарованої молоді. Сучасний вчитель повинен навчити учнів здобувати знання та вміти їх використовувати, що, у свою чергу, неможливо без розвитку в школярів творчих природних здібностей.
Під час вивчення курсу «Інформатики» є багато можливостей для розвитку творчого інтелекту учнів. Прикладом може бути робота школярів з моделями, пошук відомостей в мережі Інтернет та багато іншого. [1] Одним із видів творчої діяльності на уроках інформатики є розв’язування учнями різноманітних задач. Також для розвитку інтелектуальних здібностей та необхідних для цього процеси уяви, мислення, уваги й пам’яті, учням корисно розв’язувати олімпіадні завдання.
Традиційно так склалося, що олімпіада з інформатики проводиться через розв’язування задач із програмування. Відомо, що основи алгоритмізації та програмування у традиційній школі розглядаються в одинадцятому класі і на рівні, якого недостатньо для досягнення високих результатів. Тому саме індивідуальна робота з учнями дозволяє підготувати конкурентно спроможних учасників. [1]
Розв’язання задачі – робота дещо незвичайна, а саме розумова, аналітична. Для того, щоб навчитися якій-небудь справі, потрібно попередньо добре вивчити той матеріал, з яким доведеться працювати, ті інструменти, які доведеться використовувати під час розв’язування задачі. [2]
Досить часто виділяють шість етапів розв’язування олімпіадної задачі з інформатики:
1. Читання умови. Особливістю умов олімпіадних задач часто є громіздкість їх формулювань та наявність літературної фабули. Зауважимо, що на початку підготовки учнів лякає громіздкість формулювань, і вони без допомоги вчителя навіть не читають їх. Хоча уважне читання умови дало б змогу їм зрозуміти, що задача не складна.
Досить часто учні неуважно читають формат вхідних і вихідних даних, хоча це й не правильно. Саме тому, під час підготовки до олімпіади, звертаємо увагу на те, що у форматі даних часто приховують ключову умову задачі, без якої задача може бути зовсім іншою.
2. Побудова математичої моделі. Основне завдання учня на даному етапі формально і математично строго зрозуміти умову задачі. Водночас бажано розробити формальний алгоритм розв’язування задачі. Досить часто учні не можуть побудувати математичну модель через протиріччя, які виникають після пропуску важливих фраз у ході читання умови задачі. Саме формалізація умови задачі й алгоритму її розв’язування може показати школярам, що потрібно знову перечитати умову.
3. Побудова загальної схеми розв’язання. На даному етапі учень, перш за все, визначає, наскільки ефективним є висунутий ним формальний метод й удосконалює його. Якщо на етапі побудови математичної моделі школяреві доводилося визначати, що потрібно зробити, то тепер йому слід визначити, як це потрібно зробити.
4. Уточнення. На даному етапі відбувається уточнення розв’язання. Водночас слід ще раз визначитися із структурами й типами даних, які будуть використовуватися, які базові алгоритми будуть виконуватися та в якій послідовності. У даному разі рекомендується навіть написати на папері великі фрагменти алгоритмів для перевірки всіх змінних і підпрограм на потрібність і коректність.
5. Реалізація. Даний етап розв’язування задачі передбачає власне написання програми. Зауважимо, що доречно постійно наголошувати про необхідність періодичного зберігання коду програм.
6. Тестування й налагоджування. Після компіляції завершеного варіанту програми, необхідно переконатися в тому, що вона правильно працює. Для цього й використовують тестування. Використовуючи кілька маленьких тестів, які учень повинен придумати сам, слід перевірити правильність написання алгоритму. [3]
Таким чином, впевнено можна сказати, що під час підготовки до олімпіади з інформатики необхідно не тільки вчити учнів методів розв’язування задач та основним алгоритмам. Учнів потрібно вчити вмінню керування своєю діяльністю, розподілом часу на розв’язання кожної задачі, вмінню розбивати процес розв’язання задачі на етапи та їх виконувати. До олімпіади учнів необхідно готувати теоретично, практично та психологічно. У процесі психологічної підготовки необхідно налаштувати учасника на бажання і вміння максимально реалізувати свої потенційні можливості в екстремальних умовах, які пред’являє олімпіада.
Список використаних джерел
- Сліпчук В. В. Методичні поради щодо підготовки учнів до олімпіади з інформатики. // Методичний посібник. – Рівне, 2012
- Жуковський С. С. Аналіз, дослідження та розв’язування конкурсних задач під час учнівської олімпіади з інформатики //Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка Випуск №53. Житомир,2010 -С.152-159
- Харченко В.М. Досвід підготовки учнів до олімпіад з інформатики //Комп’ютер у школі та сім’ї. -К.:Фенікс, 2010, №7