IІІ курс, фізико-математичний факультет
Паршукова Л. М.
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Умань
Педагогічний дизайн – це галузь науки й практичної діяльності, що ґрунтується на теоретичних положеннях педагогіки, психології й ергономіки, що займається питаннями розробки навчального матеріалу, у тому числі, на основі інформаційних технологій і забезпечує найбільш раціональний, ефективний і комфортний освітній процес. Основна ціль педагогічного дизайну – створювати й підтримувати для учня середовище, у якому, на основі найбільш раціонального подання, взаємозв’язків та сполучень різних типів освітніх ресурсів, забезпечується психологічно комфортний й педагогічно обґрунтований розвиток суб’єктів освіти.
При використанні інформаційних технологій в освіті роль педагогічного дизайну багаторазово зростає, оскільки багато функцій викладача заміняються інформаційними технологіями. Наскільки педагогічно обґрунтовано, раціонально й комфортно буде організоване освітнє середовище на основі інформаційних технологій, настільки ефективним і буде саморозвиток учнів[1].
Особливості розвитку педагогічного дизайну прикладних програм навчального призначення дозволяють говорити про них, як про особливий вид творчої діяльності, основна частина якої – функціональна організація комунікативного освітнього середовища.
Педагогічний дизайн інформаційних освітніх технологій робить самий безпосередній вплив на мотивацію учнів, швидкість сприйняття матеріалу, стомлюваність і ряд інших важливих показників. Тому педагогічний дизайн освітнього середовища на базі інформаційних технологій не повинен розроблятися на інтуїтивному рівні. Педагогічний дизайн може починатися в будь-який момент процесу дизайну. Процес педагогічного дизайну це – спланований і систематичний процес, що передбачає проходження проекту через наступні п’ять стадій:
1. аналіз (аналізуються потреби в навчанні);
2. дизайн (розробляються плани й коротко сформульовані дизайнерські пропозиції, спрямовані на задоволення потреб у навчанні й досягненні запланованих результатів);
3. розробка (плани й дизайнерські пропозиції перетворюються в навчальні матеріали);
4. реалізація (навчальні матеріали використовуються учнями);
5. оцінка ефективності (навчальні матеріали оцінюються й, при необхідності, коректуються. Це відбувається протягом усього процесу).
На кожній стадії проектній команді необхідно виконати ряд завдань під методичним керівництвом фахівця в області педагогічного дизайну.
Абсолютна більшість освітніх програмних продуктів має жахливий інтерфейс. Є дві причини настільки жалюгідного положення: інтерфейси розробляють непрофесіонали, і інтерфейси розробляють творчі особистості.
Творчі особистості здебільшого ставлять в основу поле фантазії, власні відчуття й світогляд. Головним елементом програмного засобу навчального призначення – є інформація! Ніщо не повинно відволікати учня – користувача від неї. Тим більше елементи інтерфейсу. Інтерфейс – це лише додаток до інформації,система управління нею.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Моисеева М.В., Полат Е.С., Бухаркина М.Ю., Нежурина М.И. Интернет-обучение: технологии педагогического дизайна. М.: Издательский дом «Камерон», 2004. 216 с.
2. Кречетников К.Г. Педагогический дизайн и его значение для развития информационных образовательных технологий. / Материалы XVI Международной конференции «Применение новых технологий в образовании». Троицк, 2005.