Дата зміни інформації:

Гольцова К.В. ІНФОГРАФІКА ЯК ЗАСІБ АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

V курс, факультет педагогічної освіти

Кисельова О. Б., канд. пед. наук,

Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, Харків

 У сучасному світі людині необхідно запам’ятовувати великий об’єм різноманітної інформації, особливо це стосується учнів старших класів. Постає питання, як представити велику кількість навчального матеріалу у компактному вигляді. У цьому нам може допомогти інфографіка. У наукових працях багатьох учених (П. Анохін, Е. Артем’єв, Б. Бадмаєв, Р. Гуріна, Б. Депортер, В. Каган, Д. Поспєлов, Г. Селевко, А. Смірнов, А. Соколов, М. Хенакі, В. Якиманська) зазначено, що візуалізація сприяє більш успішному сприйманню і запам’ятовуванню навчального матеріалу. Проте, використання сучасної інфографіки у навчальному процесі, зокрема як засобу активізації  навчально-пізнавальної діяльності учнів, у психолого-педагогічних дослідженнях розглянуто недостатньо. Вирішення цього питання й становить мету даної роботи.

Інфографіка – це інтегрована платформа, що об’єднує різні напрямки діяльності. У вузькому розумінні, інфографіка є способом подачі інформації, що надає можливість для інтеграції різних складових в єдине ціле, у широкому, – це принципово новий спосіб організації даних в умовах постійно мінливого інформаційного поля. Це є загальним визначенням, що стосується різних сфер діяльності суспільства, адже інфографіку використовують як у журналістиці, так і в дизайні, аналітиці, соціології, економіці та інших галузях, зокрема й в освіті [1]. Інфографіка – це різноманітні карти, таблиці, діаграми (лінійні, стовпчикові, стрічкові, кругові, фігурні), схеми, креслення, картограми, картосхеми. Це лаконічний інформаційний матеріал, який ілюструє текстову публікацію, що містить заголовок, підпис, посилання на джерело інформації [3].

Інфографіку можна створити за допомогою простих повсякденних інструментів (міліметрівка, олівці, маркери і лінійки тощо). Проте, на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій існує багато сервісів у мережі Інтернет для її створення: інтерактивні дошки-плакати (Glogster, WikiWall, Twiddla, Padlet), шкала часу (www.dipity.comtimetoast.com), хмара ключових слів (Wordle, www.tagxedo.com/), карти знань (zoho.com, Bubbl.us), діаграми і графіки (OmniGraffle, Balsamiq), інтерактивні карти (Api./maps/tools/constructor, mapsengine. google.com/map), сервіси наочного резюме (vizualize.me/, Resumup.ru, Vizualize.me, Kinzaa.сom), трьохвимірна інфографіка (CromeExperiments, WebGL) тощо.

Процес створення інфографіки складається з декількох етапів: формулювання мети створення інфографіки та визначення аудиторії (учні, колеги, батьки тощо); збір даних по темі, представлених у різних форматах (текстовий контент, графіка, відеоматеріали, сторінки таблиць тощо); аналітика та обробка інформації; побудова доступної візуалізації, верстка (компоновка та унаочнення матеріалу, вибір формату (презентація, слайд-каст, односторінкова картинка, відеоролик) [2].

Переваги інфографіки (наочність, яскравість, інтерактивність, лаконічність, організованість, зручність, технологічність, структурованість подачі інформації) є доречними для активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Ця проблема знайшла широке обґрунтування в працях педагогів (A. Алексюк, Н. Бібік,  М. Данилов, І. Лернер, В. Онищук, В. Паламарчук, О. Савченко, Г. Щукіна, Т. Шамова та інші). Застосування засобів візуальної комунікації дає подвійний ефект – управління та стимуляція мислительної діяльності учня, і другий, не менш важливий, – розвиток когнітивних здібностей, формування практичних інформаційних навичок, навичок ергономізації інтелектуальної діяльності.

Інфографіка дозволяє дати можливість учням попрацювати з інформацією та засвоїти її через домінуючий тип інтелекту. Вона виступає вже не просто як інструмент індивідуалізації навчання, а як багатофункціональний інструмент, область застосування якого в освіті може бути досить широкою: урок, проект, дослідницька діяльність, самоосвіта. Процес роботи з нею задіює всі рівні мислення. Учень, провівши власне дослідження з теми, аналізує матеріал, виділяє акценти і самостійно створює інфографіку. Робота над нею сприяє більш ретельному вивченню матеріалу, розвиває критичне мислення. З допомогою окремих сервісів працювати над інфографікою можна колективно або самостійно, що дозволяє формувати в учнів навички роботи в команді.

Інфографіку можна використовувати для актуалізації опорних знань. Наприклад, повторити основні поняття за допомогою карти знань. Крім того, її можна використати під час пояснення нової теми. Навчальний матеріал, представлений у компактному та яскравому вигляді, більше зацікавить учнів, ніж при звичайній розповіді або конспектуванні. При систематизації та закріпленні знань можна використати стрічки часу або різноманітні графіки. Також можна запропонувати учням в якості контрольної роботи створити яскраву графіку, у якій би відображувались основні поняття теми, що активізує їх пізнавальний інтерес. Таким чином, контроль перетвориться з «покарання» на цікаву гру.

Отже, інфографіка може бути ефективним засобом активізації навчально-пізнавальної діяльності школярів, відмінною опорою як вчителеві в процесі проведення заняття, так і учням у процесі самонавчання. Використання інфографіки у навчально-виховному процесі сприятиме кращому сприйняттю матеріалу, підвищенню ефективності самостійної роботи, формуванню практичних умінь й навичок опрацювання різноформатної інформації, надає можливість учням бачити результат праці.

Список використаних джерел

  1. Гончарова Ю. Медіаконвергенція та мультимедійність як специфічні особливості функціонування сучасних Інтернет-ЗМІ / Ю. Гончарова // Науковий пошук молодих дослідників. Збірник наукових праць студентів. – Луганськ. – ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2012. – №5, Ч.І. – С. 133-138.
  2. Инфографика. Крупный план [Електронний ресурс] // Инфографика в примерах. – Режим доступу : http://infoanalyze.blogspot.ru/2010/06/blog-post.html.
  3. Тулупов В. Дизайн периодических изданий : [учебник] / В. Тулупов. – СПб. : Издательство В.А. Михайлова, 2006. – 224 с.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Введіть цифри, що зображені у квадратах *