3 курс, факультет фізики, математики та інформатики
Паршукова Л. М. ст. викладач
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
м. Умань
Двадцять перше століття можна назвати ерою інформації та комп’ютерних технологій. Сьогодні важко навіть уявити галузь людської життєдіяльності, яка б не була пов’язана з нею. Тому для успішної соціалізації нам потрібно бути інформаційно-комунікаційно компетентними.
Будь-який навчальний заклад без використання останніх досягнень комп’ютерної науки та техніки практично неможливі. Їх застосовують не тільки педагоги як ефективні засоби підвищення інтенсивності та ефективності навчально-виховного процесу, здобувачі освіти (учні та студенти) у процесі навчання та самостійної освітньої роботи, науковці (для підготовки, організації, проведення та оформлення і презентації результатів досліджень), але й – менеджери освіти (керівники освітніх установ: директори, ректори тощо) [1].
Доступ до мережі Internet не завжди покращує успішність студентів та учбовий процес загалом. Причиною цього є те, що мережа дає можливість студентам не лише отримати певну інформацію для виконання певної роботи, але і можливість одразу отримати виконану роботу, і тим самим отримати результат не виконуючи нічого. Це певний парадокс: мережа не тільки не сприяє отриманню більшої кількості інформації, а і сприяє не отриманню ніякої.
Працюючи в мережі Інтернет студенти вчаться користуватися електронною поштою, пошуковими системами, знаходити потрібну інформацію. Зі свого боку, викладач прагне зробити своє заняття (лекцію чи семінарське) цікавим, захоплюючим. На заняттях використовуються малюнки з Інтернету, програються мультимедійні файли. Великого поширення набули відео-лекції, які допомагають краще сприймати навчальний матеріал. Деякі викладачі пропонують студентам вирішувати освітні завдання через численні мережні проекти: дослідницькі, пошукові та інші [2, с. 56].
Застосування інформаційного простору в галузі освіти і безпосередньо в діяльності педагога стало загальною необхідністю. Освітні Web-ресурси можуть і повинні стати для педагогічної громадськості одним з пріоритетних засобів і способів самоосвіти; вони є ефективним організаційним елементом регіональної системи освіти, адже нові інформаційні технології впливають на всі компоненти освіти: зміст, методи та організаційні форми навчання, дозволяють вирішувати складні та актуальні завдання педагогу для забезпечення його інтелектуально-творчого розвитку [3].
Ще однією ефективною формою навчання є мережеві технології, за допомогою яких користувач може швидко знайти потрібну інформацію, розмістити її в блогах, спільно з іншими учасниками освітнього процесу редагувати документи, розміщувати фотографії, презентації, реалізувати Вікіпроекти, тощо.
Отже, використання мережі Internet для освітньої діяльності у вищому навчальному закладі має більше позитивних наслідків чим негативних. На мою думку мережа Internet має дуже великий вплив на учбовий процес студентів. Сучасний студент – це той який живе в швидкому темпі, той, якому набагато легше зайти в інтернет щоб знайти певну інформацію, ніж сходити в бібліотеку.
Список використаних джерел
1. Освітні технології : Навч-метод. посіб. / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. ; За ред. О. М. Пєхоти. – К. : Видавництво А.С.К., 2003. – 255 с.
3. Клименко О.Ф. Інформатика та комп’ютерна техніка: навч.-метод. Посібник / О.Ф.Клименко, Н.Р. Головко, О.Д.Шарапов / [за заг. ред. О. Д. Шарапова]. – К.: КНЕУ, 2002. – 534с.
2. Винарчук Т. М. Роль і значення освітніх Веб-ресурсів у забезпеченні безперервної освіти педагога. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://narodnaosvita.kiev.ua/Narodna_osvita/vupysku/10/statti/vinarchyk_t.htm