IV курс, факультет фізики, математики та інформатики
Паршукова Л. М., старший викладач
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Умань
В останній час дуже багато уваги у науково-методичної літературі присвячується підвищенню ефективності навчально-виховного процесу за умови використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Аналіз науково-методичної літератури дозволив сформулювати основні педагогічні цілі використання ІКТ:
1. Розвиток особистості учня, підготовки його до самостійної продуктивної діяльності в умовах інформаційного суспільства.
2. Реалізація соціального замовлення, обумовленого інформатизацією сучасного суспільства.
3. Інтенсифікація усіх рівнів навчально-виховного процесу.
4. Гуманітаризація та гуманізація навчального процесу.
Може скластися уявлення, що використання ІКТ завжди виправдане в усіх галузях освіти. Безумовно, в багатьох випадках це дійсно так. Але наряду з цим інформатизація освіти має ряд негативних аспектів. Позитивні й негативні фактори застосування ІКТ необхідно знати і враховувати у професійній діяльності кожному вчителю. Застосування ІКТ у навчально-виховному процесі: – забезпечує інтеграційні процеси пізнання; – сприяє розвитку особистості школярів; – підвищує рівень активності й реактивності учнів; – розвиває здібності альтернативного мислення; – розвиває вміння розробляти стратегії пошуку рішень навчальних та практичних завдань; – дозволяє прогнозувати результати реалізації прийнятих рішень на основі моделювання об’єктів, явищ, процесів, що вивчаються та їх взаємозв’язків.
Але водночас, застосування ІКТ у навчально-виховному процесі може привести до ряду негативних наслідків. Так, однією з переваг використання ІКТ є індивідуалізація процесу навчання. Водночас зі значними перевагами, тут є й крупні недоліки, які зв’язані з тотальною індивідуалізацією. Індивідуалізація зводить до мінімуму обмежене в навчально-виховному процесі живе спілкування учнів та учителів, учнів між собою, пропонуючи їм спілкування у вигляді «діалогу з комп’ютером». Це приводить до того, що учень, який активно використовує живе мовлення, замовкає на тривалий час при роботі з ІКТ. Тобто, учень не отримує достатньої практики діалогічного живого мовлення. Другий недолік застосування ІКТ тісно зв’язаний з першим. Це – скорочення соціальних контактів, соціальних взаємодій, практики та спілкування, тобто індивідуалізм. Деякі труднощі можуть зустрічати учні та вчителя під час пошуку інформації, так як цей процес надає значну свободу в пошуку й використанні інформації. При цьому значна кількість учителів і учнів не здатні використати цю свободу, тому що багаточисленні посилання відхиляють їх від матеріалу, що вивчається. Використання інформаційних джерел, які опубліковані в мережі Інтернет, часто приводить до негативних наслідків.
Частіше за все при використанні таких джерел учні копіюють готові реферати, проекти, доповіді, рішення різноманітних завдань зі шкільних посібників, що не сприяє підвищенню ефективності навчання й виховання школярів. Також значну небезпечність таїть у собі поверхове використання ІКТ для виконання незначних у загальноосвітньому плані групових або індивідуальних проектів. Для багатьох учнів комп’ютер може залишитися лише захоплюючою іграшкою. Сьогодні можливо зустріти дуже багато таких «граючих» школярів. ІКТ можуть стати не тільки могутнім засобом становлення та розвитку школярів, а й, навпаки, сприяти формуванню шаблонного мислення, формального безініціативного ставлення. У багатьох випадках використання ІКТ невиправдано позбавляє школярів можливості проведення реальних допитів своїми руками, що негативно відбивається на результатах навчання.
Список використаних джерел:
- Гокунь О.О. Психологічні особливості навчання школярів писемного мовлення із застосуванням комп’ютера: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. псих. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна і вікова психологія» / О.О. Гокунь. – К., 2001. – 20 с.
- Малишевська І. Виявлення змін процесу розвитку особистості учня під впливом інформатизації освіти / І. Малишевська, О. Малишевський // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2009. – № 1. – С. 85–92.