5 курс, фізико-математичний факультет
Юрченко А.О., викладач кафедри інформатики
Сумський державний педагогічний університет
імені А.С. Макаренка, м. Суми
Одним з ефективних методів пізнання навколишньої дійсності є метод моделювання. Можливості моделювання різноманітні, істотне значення має технологічний розвиток систем моделювання, який на сьогоднішній день є потужним аналітичним засобом, що увібрав в себе весь арсенал новітніх інформаційних технологій.
Термін «інформаційне моделювання» вперше був введений у вітчизняній літературі В.М. Глушковим в контексті визначення можливостей моделювання функцій людського мозку. За його оцінкою, в поняття моделі сучасна наука вкладає набагато більш широкий і глибокий зміст, приділяючи основну увагу моделюванню прихованих внутрішніх властивостей об’єкта. Подібні моделі існують зазвичай лише в описах. Моделювання будь-якого об’єкта в подібному сенсі є нічим іншим, як фіксацією того чи іншого рівня пізнання цього об’єкта, що дозволяє не тільки описувати його будову, але і передбачати його поведінку [1].
Подібне моделювання В.М. Глушков називав інформаційним, підкреслюючи тим самим, що мова йде про інформацію, щодо даного об’єкта, яка наявна в нашому розпорядженні. На думку В.М. Глушкова, комп’ютер є універсальним інструментом для інформаційного моделювання. Властивість універсальності ґрунтується на двох ідеях: ідеї кодування алфавітів будь-яких мов в алфавіті однієї мови і ідеї розкладання довільних правил перетворення інформації на елементарні правила.
Моделювання – це процес дослідження об’єкта пізнання на його моделі.
Інформаційне моделювання призначене для дослідження процесів збору, зберігання, обробки і передачі інформації у системі, що вивчається [2].
Інформаційне моделювання – це прикладний розділ інформатики, пов’язаний з різними предметними областями: технікою, економікою, природними і суспільними науками тощо. Тому практичним вирішенням завдань моделювання займаються фахівці у відповідних областях [3].
Мета інформаційного моделювання полягає в отриманні нових знань, нової інформації про об’єкти, кількісні та якісні результати на основі наявної моделі. Якісні висновки, що одержані за результатами аналізу, дозволяють виявити невідомі раніше властивості об’єкта: його структуру, динаміку розвитку, стійкість, цілісність та ін. Кількісні висновки в основному носять прогностичний характер деяких майбутніх або пояснення змін попередніх значень, що характеризують даний об’єкт.
Розвиток систем моделювання – це потужний засіб, що увібрав в себе весь арсенал новітніх інформаційних технологій. В рамках шкільного курсу інформатики інформаційне моделювання може бути предметом профільного курсу, суміжного з іншими шкільними дисциплінами: фізикою, математикою, біологією, економікою тощо [4]. Базовий курс інформатики дає лише початкові поняття про моделювання, систематизації даних, знайомить з комп’ютерними технологіями, що застосовують для інформаційного моделювання.
ЛІТЕРАТУРА
- Идеи академика В.М. Глушкова и современные проблемы искусственного интеллекта / А.И. Шевченко, И.С. Сальников // Штучний інтелект. — 2008. — № 1. — С. 6-18.
- Макарова Н.В., Титова Ю.Ф. О подходах к определению базовых понятий раздела «Моделирование» в школьном курсе информатики // Информатика и образование. – 2004. – №9.
- Філіпова Л. Я. Інформаційне моделювання як засіб дослідження інформаційних процесів / Л.Я. Філіпова // Культурологія та соціальні комунікації: інноваційні стратегії розвитку : матеріали міжнар. наук. конф / Харків. держ. акад. культури. — Харків, 2012. — C. 204—205.
- Юрченко А.О. Моделювання фізичних основ функціонування інформаційних систем як метод формування ІКТ-компетентності майбутніх вчителів фізики // Комп’ютерно орієнтовані системи навчання природничо-математичних дисциплін: матеріали Міжнародного науково-практичного семінару, 28 жовтня 2014 року. – К.:Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2014. – С.152-154.