II курс, факультет фізики, математики та інформатики
Бондаренко Т. В., канд. пед.наук, старший викладач
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Умань
Характерною особливістю інтеграції України до світового інформаційного простору є те, що вітчизняна система освіти запозичує і активно використовує інноваційні технології зарубіжних країн, а також поступово переходить до нових стандартів Європейського союзу та США, які виступають лідерами в даній галузі. В освітньо-інформаційному просторі України є ряд питань, які важко або неможливо вирішити протягом короткого періоду часу: доступ до інформаційних ресурсів, захист інтелектуальної власності, забезпечення навчального плану сучасними якісними матеріалами тощо. Розвиток освітньої системи вищої школи в Україні характеризується наступними сучасними тенденціями:
- Використання навчальних систем (Moodle), які значно полегшують комунікацію зі студентами, проте, зі свого боку, підвищують вимоги до освіченості та інформаційної культури викладача. Забезпечення таких нових стандартів як все більший перехід від денної до дистанційної форми навчання можна втілити за допомогою удосконалення системи неперервної освіти в Україні та активізації самостійної роботи студентів. Проблеми та умови впровадження інноваційних навчальних технологій вищої освіти залежать від ряду чинників: надання через мережу освітніх матеріалів, забезпечення взаємного спілкування між студентами, викладачами, адміністрацією, а також документування і збереження робіт. У реаліях вищого навчального закладу платформа дистанційного навчання повинна бути використана для доповнення і розширення традиційного навчально-виховного процесу і спілкування в середовищі ВПНЗ. Це означає, що підготовкою освітнього змісту і його управлінням займатимуться викладачі і фахівці в галузі інформаційно-комунікаційних технологій. Усі найважливіші вимоги до використовування системи дистанційного навчання в умовах вищого навчального закладу залежать від спроможності забезпечити навчальний процес програмним продуктом і обладнанням. Все більшої популярності набувають навчальні портали, які призначенні для усіх учасників освітньої взаємодії і виконують функцію систематизації інформації.
- Перед сучасними вітчизняними вищими навчальними закладами гостро постало питання наявності сучасних комп’ютерів та програм, технічної підтримки працездатності інформаційних продуктів, забезпечення вибіркового авторизованого доступу студентів до конкретних мережевих ресурсів. Традиційні підходи вимагають використання найсучаснішого обладнання та дороговартісного програмного забезпечення, яке має обслуговувати штатний системний програміст, що, у свою чергу, різко звужує і обмежує коло навчальних закладів. Хмарні технології можуть запобігти такій ситуації, заощаджуючи значні фінансові ресурси – зникає необхідність купувати дорогі комп’ютери, з великим обсягом оперативної і постійної пам’яті, використовуючи «старі» комп’ютери, де потреба в самих СD і DVD приводах зникає. Під час використання дані розміщуються на сервері і доступ до завантаженої інформації може бути здійснений з будь-якого комп’ютера, який підключений до інтернету. Ще однією з переваг зберігання інформації в «хмарі» полягає в тому, що залишається можливість авторизації доступу та контролю за процесом редагування або перегляду даних.
- Наступним фактором виступає готовність використовувати працівниками вищих навчальних закладів програмного забезпечення та на практиці скористатись зазначеними вище послугами. Така тенденція буде домінувати в навчальних закладах освіти, де викладач трансформується від впевненого користувача до розробника програмного продукту. Вона включає в себе використання Prezi, VideoScribe, 3-D книги, закінчуючи Rational Rose, яка спрямована на створення і розробку складного програмного забезпечення за допомогою досить спрощеного інтерфейсу, а також характеризується простотою у користуванні (один із найбільш популярних комерційних засобів UML).
Таким чином, вимогою сьогодення є готовність викладачів вищих закладів до використання комп’ютерних програм, а в майбутньому і до розробки програмного продукту, оскільки такі зміни пов’язані із підвищенням інформаційної культури працівників освітньої сфери.
Список використаних джерел:
- Морзе Н.В., Кузьмінська О.Г., Вембер В.П., Барна О.В. Компетентнісні завдання як засіб формування інформатичної компетентності в умовах неперервної освіти. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/itvo/2010_6/2.pdf.
- Theory and Practice of Online Learning / Ed. by T.Anderson, 5. F.Elloumi. – Canada: Athabasca University. – 2004. – 454 p.