V курс, факультет фізики, математики та інформатики
Ткачук Г. В., канд. пед. наук, доцент
Уманський державний педагогічний університет iменi Павла Тичини
Умань
У сучасній школі розвиток мислення учнів відбувається в процесі навчання. Процес навчання вимагає від учителя багато сил і вирішення непростих завдань: зробити уроки цікавими і донести матеріал до учнів так, щоб відсоток засвоєння був найбільшим. Тому в наші дні одним з актуальних рішень таких непростих завдань може стати використання гри при навчанні інформатики школярів [2].
У вітчизняній психології та педагогіці проблему ігрової діяльності розробляли К.Д. Ушинський, П.П. Блонський, С.Л. Рубінштейн, Д. Б. Ельконін, у закордонній – З. Фрейд, Ж. Піаже та інші.
У їхніх працях досліджена і обґрунтована роль гри в онтогенезі особистості, у самоврядуванні і саморегулювання особистості, у розвитку основних психічних функцій, і нарешті, в процесах соціалізації – у засвоєнні і використанні людиною суспільного досвіду.
В основу навчання з використанням гри на уроках інформатики покладені принципи розвиваючого навчання, індивідуалізації і диференціації навчання, наглядність, доступність подачі інформації, самостійність. Застосування комп’ютера істотно спрощує реалізацію даних принципів [4].
Ігри в навчанні дозволяють підвищити інтерес учнів до предмету, пізнавальну активність і розвиток здібності учнів. Для того щоб застосування гри стало ефективним необхідно приділити особливу увагу розробки їх сценарію, а також підбору завдань, які відповідають цілям гри [3].
Сучасному вчителю необхідно і важливо володіти умінням планувати ігрову діяльність та інтегрувати її в процес навчання.
Уроки інформатики в області освітньої лінії «інформаційно-комунікаційні технології» – це уроки, на яких для учнів існує можливість проявити їх творчі і інтелектуальні здібності.
Нестандартна форма проведення уроку зацікавлює учнів і будить емоції, викликає дух змагання, бажання отримати перемогу, у них з’являється відчуття здивування, посилюється розумова діяльність.
Такі уроки носять колективний характер, при спілкуванні досягається висока активність і контактність учнів. За допомогою гри можна досягти міцного засвоєння знань, а також можливість перевірки знань і умінь при вирішенні задач. У грі створюється позитивний емоційний настрій, який сприяє успіху і підвищує інтерес до вивчення предмету .
У середній ланці (5 – 8 класів) добре проходять уроки-мандрівки або уроки-пригоди.
У старших класах великий інтерес учнів викликають уроки у формі ділової та рольової гри. Такі уроки здійснюють підготовку учнів до громадської або виробничої діяльності. Використання цих форм уроку дає можливість учневі краще уявляти свої можливості в майбутній трудовій діяльності, перевірити їх при вирішенні конкретних завдань [1].
Відомо, що велике значення в організації навчального процесу відіграє мотивація навчання. Вона сприяє активізації мислення, викликає цікавість до того чи іншого виду заняття, до виконання тої чи іншої вправи. Найбільш вагомим мотивуючим фактором є прийоми навчання, що задовольняють потребу школярів в новизні навчального матеріалу і різноманітність виконуючих вправ. Використання різних прийомів навчання сприяє закріпленню явищ в пам’ять, створенню більш стійких зорових і слухових образів, підтримкою інтересу і активності учнів. Широкі можливості для активізації навчального процесу дає використання рольових ігор. Рольова гра являє собою умовне відтворення її учасниками реально практичної діяльності людей, створюєте умови реального спілкування. Ефективність навчання тут обумовлена в першу чергу вибухом мотивації, підвищенням інтересу до предмету [5].
На практиці учні позитивно сприймають гру, із задоволенням включаються в роботу навіть самі найменш активні. Гра допомагає не тільки закріпити вивчений матеріал, але і є потужним засобом наочної демонстрації застосування отриманих знанні на практиці. Крім цього ігри розвивають командний дух і навики роботи в колективі.
Але планування, підготовка і проведення гри достатньо складне заняття, яке вимагає від вчителя багато часу і сил. Тут потрібно враховувати навіть самі найменші дрібниці. Гра повинна розроблятися так, щоб учитель був упевнений, що будь-яка дія учнів буде під контролем, і не з’являться негативні ситуації, які зіпсують бажаний результат проведення уроку в такій формі.
Список використаних джерел
1. Артемова Л. В. Вчися граючись. – К.: Томіріс. – 1990. – С. 3-5.
2. Букатов В. М. Педагогічні таїнства дидактичних ігор: Посібник. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2006. – С. 80.
3. Виготський, Л.С. Гра та її роль в психологічному розвитку дитини: питання психології / Л.С. Виготський. – К., 1966. – 541с.
4. Використання гри для активізації навчально-виховного процесу: Посіб. для студ. пед. вузу та викладачів / Уклад.: Мішкурова В. Ф.; Пащенко М. І. – К.: Наук. світ, 2001. – С. 3 – 12.
5. Глинський Я.М., Ряжська В.А. Яким ми бачимо предмет шкільної інформатики. – Національний університет «Львівська політехніка», 2002 р.