2 курс, фізико-математичний факультет
Стеценко Н.М.,канд.пед.наук,доцент
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини
Умань
Сучасна педагогічна наука велику увагу приділяє вдосконаленню технологій проведення моніторингових досліджень. Процес контролю за навчально-пізнавальною діяльністю школярів дозволяє керувати навчальним процесом, вдосконалюючи зміст, форми і методи навчання. Однією з форм контролю, яка дозволяє оперативно і ефективно перевірити результати навчання в школі, є тести, які все частіше використовуються на різних етапах навчання. Правильно складений тест створює широкий діапазон для діагностики рівня навчальних досягнень учнів, оцінка стає більш змістовною, об’єктивною і диференційованою.
На жаль, учні звикають до того, що їх завжди оцінюють інші, в першу чергу – учитель. Через це складається ситуація, коли в учнів відсутня мотивація для самостійного вдосконалення своїх дій. Дитина перестає думати про мету навчання, а починає, насамперед, «заробляти» гарні оцінки. Крім того, повна передача оцінного компонента дорослому, часом породжує в учня невіру в свої сили, тримає його у стані постійної тривоги, може викликати сумнів в об’єктивності педагога.
Виходячи з актуальності мети, перед вчителем ставляться конкретні завдання – навчити дитину оцінювати свої дії, результати, своє просування вперед, навчити їх вчитися самостійно, тобто виявляти оціночну самостійність. Щоб учень навчився оцінювати себе і свої дії адекватно, вчитель повинен підтримувати загальну позитивну самооцінку і розвивати здатність дитини до конкретних оцінок своїх знань. Вирішенню цього завдання в значній мірі можуть допомогти комп’ютерні тестуючі програми, які дозволяють здійснювати самоконтроль учня за власною навчально-пізнавальною діяльністю, зосередити його увагу на допущених помилках, постаратися їх виправити.
За допомогою автоматизованих (комп’ютерних) систем учень самостійно може здійснювати багатоетапний самоконтроль, який дає можливість оперативно обробляти результати контролю, побачити власні прорахунки та успіхи.
Результати нашого дослідження свідчать про те, що самоконтроль навчально-пізнавальної діяльності школярів за допомогою комп’ютерних тестових програм дозволяє учню:
– зіставити хід навчального процесу з досягнутими результатами;
– тренувати пам’ять, встановлювати взаємозв’язки;
– диференційовано підходити до виправлення помилок;
– адекватно реагувати на оцінку та стан виконаних тестових завдань,
– навчитися аналізувати допущені помилки, виправляти їх при проходженні наступних спроб тестування;
– здійснювати корекцію навчально-пізнавальної діяльності на основі даних самооцінки.
В останні роки, з широкомасштабним впровадженням комп’ютерних технологій, розв’язання задачі контролю знань виходить на якісно новий рівень, переконливо показуючи високу ефективність і значимість комп’ютеризованих систем контролю знань. Перераховані вище переваги комп’ютерного тестування дозволяють вважати, що така форма перевірки є однією з оптимальних засобів підвищення рівня повноти, достовірності та багатоаспектності контролю знань.