V курс, природночо-географічний факультет
Троян С. О., викладач
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Умань
Впровадження інформаційно-комп’ютерних технологій у сфері освіти призвело до появи та широкого розповсюдження електронних підручників як альтернативи традиційним паперовим підручникам[2].
Серед педагогічних засобів, які пропонуються останнім часом, певне місце займають педагогічні-програмні засоби (ППЗ), які охоплюють значні за обсягом розділи навчальних курсів або повністю навчальні курси. За такими ППЗ закріпилась назва “електронні підручники” (ЕП). Для такого типу ППЗ характерно: гіпертекстова структура навчального матеріалу, наявність систем керування з елементами штучного інтелекту, модулів самоконтролю, розвинених мультимедійних складових. Найважливішими особливостями електронних засобів навчання є можливість введення до їх складу медіа файлів (зображення, відео, аудіо), 3-D моделей, віртуальних лабораторій, гіпертексту, гіперпосилань на інші джерела інформації, фреймів, використання комп’ютерного діагностування рівня засвоєння знань, створення електронних читальних залів[1].
Доступними для спостереження стають об’єкти та явища, які за інших умов продемонструвати не вдається з огляду на їх унікальність, віддаленість, тривалість перебігу, небезпечність для життя та здоров’я учнів тощо.
Динамічні зображення, схеми, моделі, дозволяють учневі розглядати досліджуване явище з різних сторін, надають можливість моделювати, наприклад, працювати з тривимірними моделями атомів і молекул, схемами хімічних перетворень. Комп’ютерні анімаційні моделі відображують найбільш істотне, суттєве у предметі чи явищі, при цьому зберігаючи його динамічність[2].
Гіпертекстові посилання дозволяють швидко та ефективно здійснювати пошук, створити простий і зручний механізм навігації в межах підручника. Також вони дозволяють давати підказки, довідки, посилання на інші джерела інформації (в друкованому варіанті довелося б в аналогічній ситуації шукати необхідну підказку, звертатися до книг та довідників, йти за необхідною літературою в бібліотеку тощо).
Можливість використання комп’ютерного діагностування та отримання негайної зворотної інформації про рівень засвоєння матеріалу – ще одна вагома перевага електронного підручника. Це дозволяє учням з’ясувати успішність власної діяльності безпосередньо після її закінчення, коли інтерес до результатів роботи найвищий. Завдяки цьому стимулюється систематична праця учнів, забезпечується об’єктивність в оцінюванні знань, посилюється мотиваційний компонент діяльності. Не менш важливим є те, що оперативні дані про результати навчальної діяльності учнів отримує учитель, що створює умови для ефективного керування процесом навчання, своєчасного внесення в нього необхідних коректив.
Важливою перевагою електронних підручників є те, що їх використання дозволить учням з обмеженими можливостями отримувати освіту в домашніх умовах нарівні зі своїми однолітками[3].
Поряд з перевагами, електронні підручники мають і деякі недоліки. Ці недоліки можуть бути пов’язані як з недостатньою вимогливістю до їх якості, невисоким рівнем професіоналізму їх авторів (поверховість викладу матеріалу, його насиченість фактичними помилками, надмірна кількість медіаконтенту, що відволікає увагу від змісту, тощо) так і з об’єктивними особливостями електронних видань.
Для роботи з електронним підручником необхідне додаткове обладнання: комп’ютер або ноутбук, бажано підключений до мережі Інтернет. Якщо звичайним паперовим підручником можна користуватися де завгодно, то для роботи з електронним підручником потрібне обладнане робоче місце, але і ця проблема вирішується за допомогою сучасних мобільних ПК (планшетів, нетбуків, смартфонів та ін.) та мобільного доступу до мережі інтернет.
Використання електронних підручників створює додаткове навантаження на зір, опорно-рухову, нервову системи, спостерігається підвищена втомлюваність при роботі порівняно зі сприйняттям інформації викладеної на папері. Текст, розміщений на екрані монітора, часто сприймається гірше, ніж така ж інформація, розміщена на паперовому носієві[3].
Використання мультимедійних можливостей (ілюстрації, відео, аудіо) дозволяє зробити виклад матеріалу більш наочним, зрозумілим, цікавим. Завдяки цьому увага зосереджується на змісті навчального матеріалу, він швидше засвоюється і краще запам’ятовується, набуває емоційного забарвлення.
Список використаних джерел
1. Вембер В. П. Навчально-методичні вимоги до електронного під- ручника / В. П. Вембер // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгомано- ва. Серія № 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання : зб. науко- вих праць / Редрада. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2006. – № 4 (11). – С. 50–56.
2. Т.Кудряшова. Электронные средства обучения: в чём их преимущество над традиционными? / Т.Кудряшова // Директор школи. – 2004. – №8-10 – С. 45-47.
3. Електронний підручник — сучасний засіб навчання [Електронний ресурс]. – 2014р. – Режим доступу до ресурсу: http://allhemi.blogspot.com/2014/06/blog-post_3999.html.