V курс, факультет фізики, математики та інформатики
Троян С.О.
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Умань
У системі сучасних економічних, політичних та військових протистоянь інформаційні війни посідають провідне місце, як один з ключових супроводжувальних процесів. Головне призначення таких процесів – шляхом концентрації зусиль на певних ключових ланках, забезпечувати суттєві переваги в рамках комплексного протиборства сторін. Інформаційна зброя такого типу здатна знищувати чи, як мінімум, блокувати системи координації, поширення інформації та інші відповідні управлінські процеси, а також перешкоджати роботі відповідних центрів керування. Спектр інструментів при цьому доволі широкий – від кібератак до організації акцій протесту, терористичних актів та організованого збройного опору.
Особливе значення в сучасних умовах має феномен інформаційно-психологічного забезпечення збройного протиборства. Поряд з використанням сучасної зброї та бойової техніки чітко визначилась тенденція розробки й застосування високих інформаційних технологій у воєнних цілях. Поєднання інформаційного потенціалу і військової сили може створювати загрозу не тільки безпеці окремих країн, у тому числі й України, але й стабільності міжнародних відносин у цілому.
Гострота й актуальність інформаційної безпеки в системі національної безпеки обумовила інтерес вітчизняних та зарубіжних вчених до даної проблеми, про це свідчать наукові праці В.О. Ананьїна, В.М. Богуша, І.В.Замаруєвої, В.Г.Криська, В.М. Литвиненка, Г.Г Почепцова та ін..
У законі України «Про основи національної безпеки України» окремою сферою визначена інформаційна. Цим же законом визначені такі основні напрями державної політики з питань національної безпеки України в інформаційній сфері:
- забезпечення інформаційного суверенітету України;
- вдосконалення державного регулювання розвитку інформаційної сфери шляхом створення нормативно-правових та економічних передумов для розвитку національної інформаційної інфраструктури та ресурсів, впровадження новітніх технологій у цій сфері, наповнення внутрішнього та світового інформаційного простору достовірною інформацією про Україну;
- активне залучення засобів масової інформації до боротьби з корупцією, зловживаннями службовим становищем, іншими явищами, які загрожують національній безпеці України;
- забезпечення неухильного дотримання конституційного права громадян на свободу слова, доступу до інформації, недопущення неправомірного втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у діяльність засобів масової інформації, дискримінації в інформаційній сфері й переслідування журналістів за політичні позиції;
- вжиття комплексних заходів щодо захисту національного інформаційного простору та протидії монополізації інформаційної сфери України.
У цьому аспекті своєчасним та дієвим є акт прийняття Доктрини інформаційної безпеки України (Указ Президента України від 8 липня 2009 р. №14/2009). Основною метою реалізації положень Доктрини інформаційної безпеки України є створення в Україні розвиненого національного інформаційного простору і захист її інформаційного суверенітету.
В сфері обороноздатності країни рівень інформаційного потенціалу все в більшій мірі визначає оперативність прийняття рішень, структуру і якість озброєнь, оцінку рівня їх необхідної достатності, дієвість пропаганди, ефективність дій союзників і власних збройних сил і, в кінцевому підсумку, результат збройного протистояння.
Одну з найнебезпечніших загроз національній безпеці України в інформаційній сфері становить кіберзлочинність. У системі Міністерства внутрішніх справ України основні функції щодо боротьби з кіберзлочинністю покладені на підрозділи боротьби з кіберзлочинністю у складі однойменного Управління.
Згідно з Положенням про Управління боротьби з кіберзлочинністю МВС України, затвердженого наказом від 31 травня 2012 р. №494, основним завданням управління є участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики щодо попередження та протидії злочинам та правопорушенням, механізм підготовки, вчинення або приховування яких передбачає використання комп’ютерів, систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку, а також іншим злочинам та правопорушенням, учиненим із їх використанням.
Отже, з вищезазначеного можна зробити такі висновки:, що інформаційна безпека набуває дедалі більшої актуальності в системі національної безпеки України та є однією із ключових у системі функціонування правоохоронних органів.
Список використаних джерел
- Закон України «Про основи національної безпеки України» від 19 червня 2003 року, № 964-IV, Орієнтир, 30 липня 2003 року, №139, с.1-6.
- Доктрина інформаційної безпеки України [Електронний ресурс] затверджено указом Президента України від 8 липня 2009 р. №14/2009). Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/514/2009
- Жарков Я.М. Інформаційна безпека особистості, суспільства, держави: Підручник. / Жарков Я.М., Дзюба М.Т., Замаруєва І.В. –
К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – 274 с.