Дата зміни інформації:

Пилипко А.В. “КОМП’ЮТЕРНІ ВІРУСИ ТА МЕТОДИ ЇХ КЛАСИФІКАЦІЇ”

І курс, факультету фізики математики та інформатики

Кісіль Я.В., викладач кафедри вищої математики та методики навчання математики

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,

Умань

Сьогодні масове застосування персональних комп’ютерів, на жаль, виявилося пов’язаним з появою програм-вірусів, що самовідтворюються, перешкоджаючи нормальній роботі комп’ютера, руйнують файлову структуру дисків і пошкоджують збережену у комп’ютері інформацію.

Комп’ютерний вірус – це невелика шкідлива програма, яка самостійно може створювати свої копії та впроваджувати їх у програми, документи, завантажувальні сектора носіїв даних.[1]

Віруси розповсюджуються, копіюючи своє тіло і забезпечуючи його подальше виконання: впроваджуючи себе у виконуваний код інших програм, замінюючи собою інші програми, прописуючись в автозапуск та інше. Вірусом або його носієм можуть бути не тільки програми, що містять машинний код, але і будь-яка інформація, що містить автоматично виконувані команди.[2]

Зараз застосовуються персональні комп’ютери, у яких користувач має вільний доступ до всіх ресурсів машини. Саме це стало причиною небезпеки, що одержала назву комп’ютерного вірусу.

Дослідження проблеми захисту комп’ютерних систем від шкідливого програмного забезпечення, зокрема комп‘ютерних вірусів, показано неможливість створення універсальних програм як вірусних, так і антивірусних.  Для вирішень завдань прогнозу захищеності інформації в комп‘ютерних мережах виникає потреба в розробці моделей розповсюдження вірусних програм.

Віруси можна розділити на класи за такими ознаками:

По середовищу проживання вірусу;

За способом зараження середовища перебування;

По деструктивним можливостям;

За особливостями алгоритму вірусу.[3]

Основними ознаками діяльності вірусів на комп’ютерах, які може помітити користувач робота на комп’ютері уповільнюється; деякі програми не працюють або працюють неправильно; інформація на дисках втрачається; втрачається доступ до робочих дисків тощо.

У питаннях захисту цінних даних часто використовують побутовий підхід. На жаль, саме він і викликає найбільші руйнування. Існують прямі збої, які можуть вивести з ладу операційну систему; апаратні збої, що можуть порушити читабельність жорсткого диска. Тому створювати систему захисту варто передусім «з кінця» — із запобігання руйнівним наслідкам чи то вірусної атаки, чи фізичного виходу з ладу жорсткого диска. Надійної та безпечної роботи з комп’ютером досягають лише тоді, коли неочікувана подія, у тому числі й повне знищення даних на жорсткому дискові, не призводить до відчутних втрат.[4]

Це вимагає від користувача персонального комп’ютера знань про природу вірусів, способи зараження вірусами й захисту від них.

Список використаної літератури

  1. [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://ua-referat.com/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%60%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8_5
  2. [Електронний ресурс].-Режим доступу: https://2ip.ua/ua/blog/79-computer-virus
  3. [Електронний ресурс].- Режим доступу:
      https://sites.google.com/site/komputernivirusi1/home/klasifikacia-komp-uternih-virusiv
  4. [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://ua.textreferat.com/referat-8064-1.html

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Введіть цифри, що зображені у квадратах *