VІ курс, фізико-математичний факультет
Шамоня В.Г., канд. пед. наук, доцент
Сумський державний педагогічний університет імені Антона Семеновича Макаренка
Суми
У наш час освіта відіграє важливу роль в становленні кожної особистості, а також впливає на економічне зростання країни. В житті людини навчання займає тривалий період, під час якого вона отримує необхідні знання та навички для самореалізації у своїй майбутній професійній діяльності. Особливе місце в збагаченні інтелектуального потенціалу кожної країни належить вищим навчальним закладам (ВНЗ). У вищих навчальних закладах студенти вивчають курс «Мікроелектроніка», під час якого здійснюють моделювання електронних схем. Для моделювання можна використовувати різні програмні засоби: Proteus VSM, Electronics Workbench, LT Spice IV, Multisim та інші. Під час викладання курсу «Мікроелектроніка» викладачі ВНЗ використовують за власним розсудом одну із вищезгаданих програм. Постає питання у тому, який програмний засіб кращий і який доцільніше використовувати під час моделювання. Таким чином в роботі потрібно здійснити ретельний аналіз інтерфейсу кожної з програм [5, c. 14], розглянути особливості їх експлуатації; зробити висновок щодо доцільності їх використання під час викладання курсу «Мікроелектроніка» у ВНЗ. Саме тому, тема даної магістерської роботи є актуальною.
В магістерській роботі розглянутий інтерфейс програм Proteus VSM і Multisim, а також особливості їх експлуатації. Завдяки аналізу було виділено наступні переваги і недоліки кожної з них:
Таблиця 1
Переваги та недоліки програми Proteus VSM
Переваги |
Недоліки |
велика кількість вимірювальних приладів, моделей |
програма платна |
з бібліотеки можна взяти одразу всі потрібні прилади [1] |
погано здійснюється симуляція аналогових електросхем. |
Таблиця 2
Переваги та недоліки програми Multisim
Переваги |
Недоліки |
близько 2000 компонентів світових виробників |
важка реалізація позитивних зворотних зв’язків |
має велику кількість моделей (електромеханічні моделі, перетворювачі потужності, імпульсні джерела живлення та ін.) |
потрібно здійснювати велику кількість маніпуляцій мишкою, для того, щоб почати моделювання електросхеми |
моделювання здійснюється на рівні системи аналогових і цифрових схем, що дає можливість заощадити час [2, c. 3] |
при додаванні до схеми нового приладу щоразу потрібно заходити до бібліотеки |
довідка у програмі відсутня |
В роботі запропонована методика використання систем моделювання електронних схем у вищих навчальних закладах при вивченні курсу «Мікроелектроніка». Студентам різних груп запропоновано виконати в програмному забезпеченні Proteus та Multisim наступні завдання:
-
побудова комбінаційних схем (суматори, дешифратори, мультиплексори);
-
послідовні схеми (паралельні регістри, регістри зсуву та універсальні)
-
лічильники (кільцевий, двійковий зі зростаючим та спадним підсумком)
Результати даного дослідження ретельно проаналізовані та зроблений висновок щодо того, в якій програмі студенти швидше виконали поставлені завдання, яка з них була більш зручніша та в якій вони б продовжили здійснювати моделювання електронних схем. В роботі підраховані середні показники груп, що брали участь у дослідженні.
Список використаних джерел
-
Гололобов В. Н. Proteus VSM – русское руководство / В. Н. Гололобов. – М.: Labcenter Electronics Co, 2013. – 26 c.
-
Колектив авторов: «Введение в Multisim: трехчасовой курс» / Коллектив авторов. – М.: National Instruments, 2006. – 44 с.
-
Маріпов А. А. Фізичні основи мікроелектроніки / А. А. Маріпов – Бишкек: «Поліграфбумресурси», 2010. – 252 с.
-
Степаненко И. П. Основы микроэлектроники: учебное пособие для вузов / И. П. Степаненко – М.: Лаборатория Базовых Знаний, 2001. – 488 с.
-
Степанов С. Радиоежегодник 24. Proteus по-русски / С. Степанов. – Интернет-издание, 2013. – 443 с.