Кисельова О.Б., кандидат педагогічних наук
Бондаренко О.Г., студентка
Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради
У сучасних умовах розвитку інформаційного суспільства виникає потреба у пошуку таких форм організації навчання, які ґрунтувалися б на застосуванні інтерактивних методів, активній взаємодії учасників навального процесу, сприяли б розвитку компетентностей XXI століття. У звiтi ЮНЕСКO чинне місце серед освітніх критеріїв, яким має відповідати людина майбутнього, займають «вчитися, щoб дiяти», «вчитися, щoб жити рaзoм» [2].
Викладач повинен формувати в студентів не лише знання, а й уміння ефективно спілкуватися, діяти у команді, творчо та критично мислити. Саме колективна навчально-пізнавальна діяльність дозволяє варіювати сценарії її організації, оптимально поєднувати кращі надбання традиційної освітньої системи та інформаційно-комунікаційні технології (А. Дусавицький, Л. Занков, А. Золотова, Д. Ельконін, Л. Ітельсон, С. Кукліна, А. Леонтьєв, А. Петровський, та інші) та педагоги (В. Дяченко, Х. Лійметс, А. Мудрик, В. Оконь, І. Страхов, Е. Страчар та інші). Розгляд теоретичних та практичних засад її організації здійснено у багатьох наукових працях (П. Арендс, М. Виноградов, В. Вихрущ, В. Дьяченко, С. Каган, В. Корнещук, В. Котов, Х. Лійметс, М. Лонг, П. Нейшн, Н. Пожар, Г. Середа, О. Серняк, Л. Яворовська та інші). Дидактичні аспекти зазначеної діяльності в Інтернеті висвітлено А. Андрєєвим, С. Богдановою, В. Буровим, Я. Биховським, Є. Патаракіним, Б. Ярмаховим та іншими. Проте, не зважаючи на чисельні розробки у зазначеному напрямі, проблема використання ІТ-інструментів для колективної навчально-пізнавальної діяльності студентів ЗВО залишається недостатньо опрацьованою, що й становить мету даної роботи.
Погоджуємось із визначенням О. Cерняк, яка під “колективною навчально-пізнавальною діяльністю” розуміє вид навчальної діяльності, що передбачає реалізацію об’єктивної необхідності учнів у співпраці та їх суб’єктивної потреби у спілкуванні, а саме: усвідомлення школярами спільної мети навчальної діяльності, об’єднання зусиль усіх учасників та цілеспрямований розподіл праці з метою виконання спільного навчального завдання, забезпечення умов колективної взаємодії учнів, що передбачає міжособистісний взаємозв’язок, взаємовплив та взаємовідповідальність, координованість та узгодженість дій, взаєморозуміння, взаємоконтроль між членами навчального об’єднання у процесі розв’язання колективного завдання [3]. Дане тлумачення доцільно розглядати відносно будь яких учасників освітнього процесу, зокрема й студентів ЗВО. Колективна навчально-пізнавальна діяльність студентів є одним із найважливіших факторів не тільки у формуванні їх особистості, а й у забезпеченні продуктивного характеру процесу пізнання в цілому.
На сьогодні значного розповсюдження набуває використання на заняттях персональних комп’ютерів, смартфонів, планшетів. Виникає поняття е-співпраці, опосередкованої через використання спеціальних програм-додатків на мобільних приладах. Навчання у співробітництві з використанням сервісів Інтернет, зокрема за підтримки комп’ютерних програм та веб-сервісів, має великі педагогічні можливості, які можливо ефективно впровадити у ЗВО.
Комплекс дій, спрямованих на підтримку взаємодії між людьми електронному вигляді за допомогою мережі Інтернет, що спільно працюють над вирішенням загальних завдань називають електронним співробітництвом. Виокремлюють три ознаки для класифікації електронного співробітництва: час (синхронне/асинхронне співробітництво); вид зв’язку;кількість передавачів і приймачів, які беруть участь у виконанні спільного завдання [1].
Перелічимо найбільш поширені ІТ-інструменти організації колективної навчально-пізнавальної діяльності тих, хто навчається:
- онлайн-зустрічі; відеоконференції;
- веб-форуми, чати (Bizarre, Просточат, Google hangout);
- сервіси для створення цифрового оповідання (com, Pixton, StoryBird, The Art Of Storytelling);
- відеоредактори (Youtube editor, ABC YA!);
- інструменти для візуалізації інформації (Сanva, net, Recite);
- онлайн-тестові програми (Online Test Pad, Simpoll, Майстер-Тест);
- Інтернет-портали (Yahoo!, Ukr.net, Яндекс);
- «білі дошки» (Wikiwall, LearningApps.оrg) тощо.
- соціальні мережі (Facebook, Twitter, Instagram).
Для організації колективної навчально-пізнавальної діяльності студентів ЗВО можна використовувати сервіси Веб 2.0, а саме: сервіси збереження закладок (Diigo, bobrdobr), сервіси створення карт знань (Coggle, Bubbl.us, MindMeister та інші), сервіси створення хмар тегів (Wordle, Word Art та інші); віртуальні дошки (Popplet; Padlet; LinoIt та інші) тощо.
Найпоширенішими хмарними сервісами, які надають широкий спектр педагогічних можливостей як для студентів, так і викладачів, є сервіси Google. Найбільш популярними на сьогодні серед них є Gmail, Google Диск, Hangouts, Google Документи, Google Фото, Google Keep, Google Сайт, Blogger, YouTube тощо.
До засобів управління колективною навчально-пізнавальною діяльністю відносять: електронні календарі (складання щоденників, автоматичні нагадування), системи управління проектами (складання розкладів робіт, відстеження його виконання, наочне відбиття стану проекту по мірі його виконання), управління документообігом, бази даних (збір, сортування, зберігання і організація доступу до різних форм інформації; дані можуть бути у вигляді посилань, інформації, проектів навчальних програм та досліджень, контактної інформації), програмне забезпечення для управління конкретними проектами [1].
Отже, застосування новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. змінює роль викладача, стимулює до впровадження нових педагогічних прийомів і технологій у підготовці до заняття. Досить важливими стають такі якості, як здатність застосовувати інноваційні методи використання нових технологій та можливостей, які вони надають, з метою активізації пізнавальної діяльності, високого рівня технічної грамотності, поглиблення та здобуття нових знань. Використовуючи у навчальній діяльності сучасні ІТ-інструменти, можна спроектувати різні сценарії організації співпраці студентів на основі принципів взаємодії.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Martin Hornstein, Michael Pertek, Markus Koller, Andreas Fischler (2008): E-Collaboration – Mehrwerte durch moderne Kommunikationsmittel schaffen.
- Oсвiтa прoтягoм життя: свiтoвий дoсвiд i укрaїнськa прaктикa. Aнaлiтичнa зaпискa. Нaцioнaльний iнститут стрaтегiчних дoслiджень. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/252.
- Cерняк О.М. Формування готовності майбутнього вчителя до педагогічного управління колективною навчально-пізнавальною діяльністю учнів: автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.04. Тернопіль, 2008. 21 с.