Дата зміни інформації:

Гайович О. М.: “ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ”

викладач кафедри інформаційних технологій

та математичних дисциплін

Уманської філії Європейського університету

Дистанційне навчання є одним із засобів підвищення конкурентоспроможності українських вищих навчальних закладів в світовому освітньому просторі та входження на світовий освітній ринок, залучаючись до міжнародних проектів та програм в сфері дистанційної освіти. Його запровадження у професійну підготовку студентів економічних спеціальностей відповідає українським освітнім тенденціям: формування загальноєвропейського освітнього простору в рамках Болонського процесу, всебічна підготовка людини до життя у глобалізованому інформаційному просторі через створення рівних умов доступу до якісної освіти, забезпечення безперервної освіти, формування толерантного світогляду тощо.

Застосування дистанційних методів навчання є необхідним, враховуючи поширення практики паралельного навчання студентів у кількох вищих навчальних закладах одночасно. Це звільняє студента від необхідності вишукувати час на безпосереднє відвідування занять та спілкування з викладачем. На користь впровадження дистанційного навчання свідчить і той факт, що наявне на ринку ІТ-продуктів спеціалізоване програмне забезпечення (деяке з них навіть у вільному доступі) для створення середовища навчальної діяльності дозволяє застосувати широкий спектр засобів подачі матеріалу та перевірки знань студентів. Крім того, учасники процесу (викладачі та студенти) можуть використовувати ресурси, що пропонуються пересічному користувачу Інтернету: Skype, соціальні мережі, блоги, вікі-сторінки.

Проте у підготовці студентів економічних спеціальностей, зокрема при вивченні курсу „Математика для економістів”, однозначно про необхідність  застосування дистанційної форми навчання та суттєве зростання при цьому показника успішності студентів стверджувати не можна.

Так, на першому курсі студенти вивчають дисципліни „Вища математика”, „Теорія ймовірностей та математична статистика”. Враховуючи те, що базова середня освіта сьогодні, на жаль, зорієнтована насамперед на накопичення знань, а атестації у вигляді тестового контролю мало сприяють набуттю вміння учнями аналізувати матеріал і робити висновки з вивченого самостійно, викладачі впродовж першого року навчання змушені багато зусиль і часу виділяти на формування логічно-аналітичного апарату студентів. Очевидно, що якісно і результативно це завдання можна виконувати лише за умови аудиторних занять.

На другому-третьому курсах (залежно від навчального плану для різних напрямів підготовки) студенти економічних спеціальностей вивчають дисципліни „Економетрія” та „Оптимізаційні методи і моделі”. Отримані раніше знання фахового характеру та набуті навички їх застосування дають змогу більшості студентам свідомо підходити до осмислення задачі, вибору необхідного математичного інструментарію для пошуку її розв’язування. Тому при викладанні вказаних дисциплін викладач може активніше використовувати дистанційні засоби, даючи студентам практичні завдання комплексного характеру та контролюючи хід їх виконання одним із зручних засобів комунікації. Хоча викладення значної частини матеріалу в аудиторній формі залишається обов’язковим.

Додатковим аргументом на користь аудиторних лекцій і практичних занять при вивченні вказаних курсів є і те, що далеко непростий математичний апарат треба навчити студентів застосовувати при розв’язанні фахових задач. Адже надзвичайна різноманітність задач та деяка нестандартність підходу до їх розв’язування в кожному конкретному випадку потребують, безперечно, особистого спілкування.

Як можливий варіант можна розглядати застосування дистанційних засобів при проведенні модульних контролів з деяких розділів математики для економістів, зокрема комп’ютерного тестування, виконання контрольних робіт і надсилання їх засобами електронної пошти, соціальних мереж тощо. Але в цьому випадку ці засоби є просто різними видами передачі інформації, а не самостійними і достатніми засобами навчання.

Ймовірно, при виконанні самостійних робіт з дисциплін математичного циклу та при підготовці до практичних занять найдієвішим засобом комунікації виступає такий сучасний інструмент, як соціальні мережі. Звичайно, обмін повідомленнями, фотографіями виконаних завдань назвати самостійним засобом набуття нових знань і формування умінь і навичок їх застосування назвати не можна, проте заперечувати користь у комунікаціях студент-студент недоречно. Більше того, окремі викладачі, які також є учасниками соціальних мереж і відповідних груп, за бажанням можуть стати консультантами у вирішенні деяких завдань, що виявились занадто складними для студентів. Тоді соціальна мережа стає не просто засобом комунікації у навчальному процесі, а й місцем подолання психологічних бар’єрів та налагоджування дружньо-партнерських стосунків студентів та викладачів.

Отже, такий сучасний спосіб отримання знань та їх контролю як дистанційне навчання є прогресивною методикою. Проте при вивченні студентами вузів економічних спеціальностей дисциплін математичного циклу застосування засобів дистанційного навчання повинно бути виваженим і диференційованим, зважаючи не тільки на складність та важливість навчального матеріалу, а й на базовий рівень підготовки студентів та рівень набутих знань і вмінь. А тому такі засоби в даному випадку зводяться в більшості до віддаленої передачі даних від викладача до студента та отримання результатів виконаних завдань.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Бурачек В. Р. Проведення модульного та підсумкового контролю знань студентів при викладанні дисциплін математичного циклу / В. Р. Бурачек, І. З. Готинчач // Materiály VII Mezinárodni vĕdecko-praktická conference “Nastoleni moderni vĕdy – 2011”, Dil.6. Pedagogika, 27.09 – 05.10.2011, Praha (Cheska Respublika). – С. 28-33.
  2. Педагогіка співпраці // Інформаційний Інтернет-проект для педагогів  «Педагогіка для Вас». – [Електронний ресурс] – Режим доступу:  http://www.pedagogikafine.ru/pedagogs-958.html
  3. Технології дистанційного навчання. Навчання у співпраці.  – [Електронний ресурс] – Режим доступу:  http://dl.nw.ru/theories/technologies/content.html

One Reply to “Гайович О. М.: “ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ””

  1. tanya_bond says:

    Дистанційна освіта, звичайно, потрібна і дієва. Проте, вважаю, що застосування такого навчання не є достатнім засобом в процесі здобутті знань. Більш дієвим є комбіноване поєднання дистанційного навчання з живим спілкуванням у навчальному процесі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Введіть цифри, що зображені у квадратах *