IV курсу 1 групи
Факультет фізики, математики та інформатики
Науковий керівник Паршукова Л.М.
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини
На сьогоднішній день важливу роль у навчанні кожного підлітка становлять інформаційні технології, а саме: комп’ютери, ноутбуки, планшети. Комп’ютер є невід’ємною складовою будь-якої інформаційної діяльності. Він спрощує діяльність людини, робить її комфортнішою. За допомогою комп’ютера дуже легко мати доступ до любої інформації, друкуються книги, працюють заводи, фабрики, відбувається активний обмін інформацією.
Сьогодні важко знайти молоду людину, яка ніколи не користувалася комп’ютером та не знала б як з ним поводитись. Спочатку комп’ютери розроблялися виключно для робочих цілей, але з часом, завдяки Інтернету та комп’ютерним іграм, вони перетворилися на потужний ресурс проводження за ними вільного часу. Комп’ютер став засобом зв’язку, спілкування, пізнання, роботи, дозвілля і т. д. Неможливо принизити чи применшити його значущість та необхідність. [1, 19]
Якщо комп’ютер використовувати саме в навчальних цілях, то можна досягти високих результатів, і дійсно покращити знання до того рівня, до якого за допомогою підручників та інших засобів важко було б наблизитись. За допомогою комп’ютерів проводять лабораторні роботи, активно проводиться процес дистанційного навчання, в інтернеті знаходиться велика маса корисної та цікавої інформації.
Але, нажаль більшість учнів ігнорують ці можливості і використовують комп’ютери виключно щоб скорити до мінімуму час для виконання завдань, та ще й не виконують їх, а просто займаються плагіатом. Наприклад, якщо раніше для написання реферату, доповіді, виступу учні йшли в бібліотеки, опрацьовували велику кількість літератури, виділяли головне, і на основі цього виконували задану роботу, то тепер за допомогою інтернету скачують готове, і в кращому разі переробляють під себе, в гіршому так і здають. Внаслідок таких дій гальмується процес мислення, звужується кругозір дитини. Але це ще не все, учні продовжують витрачати свій час за роботою з комп’ютером в основному граючи в ігри та спілкуючись в соцмережах.
Молодь спілкується дедалі більше, ніж її попередники. У її розпорядженні є багато ресурсів для знайомств, підтримки дружніх стосунків, віртуальних розмов, форумів. Найбільш поширеними є програми: Skype, Windows Messenger; сайти: Vkontakte, Однокласники, Facebook, Twitter… Ці ресурси є дуже навіть корисними – кожен може дістати будь-кого зі своїх знайомих чи незнайомих у будь-якій точці планети, підтримувати стосунки, спілкуватися. Але крім цих позитивних характеристик можна побачити й негативні, які впливають на дитину, не виховуючи її належним чином. Таке спілкування призводить до невміння спілкуватися зі своїми друзями та іншими людьми в реальному світі, що є необхідно для молодої особи, яка формує свій характер.
Діти, підлітки рідше спілкуються в реальному житті, рідше ходять десь гуляти, їх фізичний розвиток притуплюється. У віці 11-16 років є важливо вберегти дитину від негативного впливу навколишнього середовища. Коли дитина перебуває вдома біля сім’ї, під наглядом учителів у школі, шанси зазнати негативного впливу суттєво зменшуються. Здається що, комп’ютер навпаки розвиває мислення дитини, її певні інтереси, але з часом проявились і негативні тенденції, що містять у собі захоплення комп’ютером. Часто це захоплення переростає в залежність. Це може стати підґрунтям формування відхилень поведінки, що в свою чергу порушує природний процес позитивної соціалізації підлітка. [2, 38]
Дуже негативно на дітей впливають комп’ютерні ігри. Під час одного з досліджень, що проводилось у США, виявилося, що майже 80 відсотків популярних серед молоді комп’ютерних ігор містять сцени насильства. Це вже не просто ігри, а навчальні засоби. Ми вчимо дітей спускати курок… Але ми не попереджаємо їх про наслідки таких дій у реальному житті.
Насильство, зображене у комп’ютерних іграх, є небезпечніше, ніж телевізійне, оскільки гравець відчуває себе в ролі персонажів, що чинять насильство. Телебачення робить нас спостерігачами жорстокості, а комп’ютерні ігри – учасниками. Крім того, фільм дитина дивиться лише кілька годин, а на звичайну комп’ютерну гру вона може витратити майже 100 годин.
У нових он-лайн іграх час, котрий гравець витрачає стає його особистим вкладом, його досягненням, а це заохочує грати далі. Для декого ігри стали справжнім наркотиком, і це одна із причин, чому в них грають місяцями або навіть роками.
Раніше діти і молодь грали ігри спільно (потребували один-одного) на подвір’ях, в парках, розвиваючи свій інтелект, вигадуючи різні забави, а не використовуючи ліниво без жодних зусиль те, що вже є, неживе. [3, 372]
Ми повинні виховувати здорову, розвинену молодь, яка знає і розуміє цінність та незамінність іншої особи – реальної в реальному житті, вміє спілкуватися, розумно висловлюватися. Для цього потрібно контролювати процес роботи учня за комп’ютером. Саме тоді ми досягнемо високого рівня розвитку учнів.
Список використаних джерел:
- Співаковський О.В., Львов М.С. та ін. Педагогічні технології та педагогічно–орієнтовані програмні системи: предметно–орієнтований підхід. // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2002. – №2 (20). – С. 17–21
- Загальна психологія: Підручник / За ред. С. Д. Максименка. — 2-ге вид., переробл. і доп. — Вінниця: Нова Книга, 2004. — 704 с.
- Інтернет-залежність як предмет психологічного дослідження / Христина Турецька // Вісник Львівського університету. – Львів, 2007. – Вип. 10. – С. 365–375.