СУЧАСНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
Білан Дмитро Ігорович
студент ІІ курсу ФІМ
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Економічний, політичний та культурний розвиток країни, розширення міжнародних відносин сприяють інтеграції іноземної мови у всі сфери життя сучасного суспільства. За таких обставин іноземна мова розглядається як важливий інструмент міжкультурної комунікації. У зв'язку з цим виникла проблема реформування вітчизняного сектору освіти взагалі та її початкової ланки зокрема. З 2012-2013 навчального року іноземну мову, як обов’язковий загальноосвітній предмет у сучасній школі, викладають з 1-го класу. Це явище призвело до необхідності перегляду сформованих поглядів на шкільний предмет «Іноземні мови».
У теорії та методиці навчання іноземної мови учнів початкових класів основним засобом оволодіння предметом залишається навчально-методичний комплекс. До нього належать: підручники, книги, друковані робочі зошити, аудіо- та відеоматеріали, мультимедійні комп’ютерні програми, електронні таблиці, малюнки, зошити, тексти для самостійного читання, тощо. Однак, досить часто в освітньому процесі вчителі використовують дидактичні матеріали на додаток до підручника як основного засобу навчання, вибираючи власні.
Слід зазначити, що поняття «навчальні матеріали» ми розуміємо як засіб наочності, що використовується в процесі навчання, забезпечує реалізацію діяльності викладачів та учнів, сприяє досягненню цілей навчання, суттєво впливає на організацію та ефективність роботи навчального процесу. Розрізняють демонстративні та роздаткові матеріали [1, с. 100].
Поняття «додатковий навчальний матеріал з іноземної мови» [2, с. 230] розглядається як засіб візуалізації, який застосовується на додачу до підручника як основного засобу навчання, а в контексті його змісту спрямований на формування та вдосконалення комунікативної компетентності учнів у іноземній мові.
За методом, який використовується на уроці, розрізняють демонстративні та роздаткові навчальні матеріали. Демонстративні матеріали передбачають «... наочне та чуттєве ознайомлення учнів з певним предметом, явищем чи процесом, що вивчається ...» [3, с. 86]. За своїми зовнішніми ознаками вони поділяються на друковані та об’ємні.
Демонстраційні друковані додаткові навчальні матеріали повинні містити настанови та підказки. Вони полегшують запам'ятовування навчального матеріалу, проектують, упорядковують, узагальнюють, інтегрують його. Такі матеріали досягають значного педагогічного ефекту, коли необхідно представити певні елементи навчальної інформації.
Враховуючи, що навчальна інформація «виражається графічними символами» [4, с. 759], вони відносяться до інструментів опису навколишньої дійсності, є основними джерелами навчальної інформації, включають підвищення професійної кваліфікації вчителів та пізнавальних інтересів учнів, урізноманітнення навчального процесу тощо, що, як наслідок, призводить до його ефективного здійснення.
Засобом наочності є образи, що реалізують наукові та педагогічні принципи підручника [5, с. 128]. У навчанні іноземних мов відсутність мовного середовища компенсується лише за допомогою наочної візуалізації. За характером зорового зображення розрізняють статичні та динамічні засоби ілюстративної наочності [6, с. 39].
Носії освітньої інформації володіють різноманітними особливостями та функціями(використовуються в процесі навчання, забезпечують здійснення діяльності вчителя та учнів, сприяють досягненню навчальних цілей, суттєво впливають на організацію та ефективність навчального процесу), і можуть відіграють роль як основного, так і додаткового інструменту навчання [3, с. 330 - 331]. Це залежить від їх приналежності до обов’язкових складових навчального комплексу. За джерелами отриманої інформації визначають слухові, зорові та аудіовізуальні (зорово-слухові) носії навчальної інформації.
Слухові носії навчальної інформації досить широко використовуються у навчанні іноземних мов. Їх застосування допомагає максимально наблизити учнів до середовища людей тієї країни, мову якої вони вивчають. Це позитивно впливає на якість їх вимови, формування вміння сприймати (розуміти) мовлення на слух.
Прикладами наочних (візуальних) носіїв навчальної інформації є слайди, діаграми та інший графічний матеріал. Їх використання в процесі засвоєння навчальної інформації учнями здійснюється за допомогою екранної дидактичної техніки, тобто різних типів проекторів.
Аудіовізуальні (зорово-слухові) носії навчальної інформації також використовуються в навчальному процесі, використовуючи екранно-аудіодидактичну техніку.
Комп'ютерні програми дають можливість вдосконалити процес навчання іноземної мови шляхом підвищення її ефективності: надають інформацію через зорові та слухові канали; дозволяють вивчати та контролювати засвоєння іноземних мовних та мовленнєвих матеріалів у різних режимах самостійного пошуку та на різних рівнях складності; забезпечують навчання інтерактивних форм діяльності; сприяють створенню ситуацій для комунікативного спілкування; характеризуються високим рівнем продуктивності; надають користувачеві можливість швидко знаходити конкретну інформацію.
Роздаткові матеріали покращують знання, вміння та навички учнів. У навчальній практиці існують різні набори карток, розроблені провідними вітчизняними мовознавцями, для різних форм роботи, які містять спеціально розроблені вправи та завдання, спрямовані на формування та вдосконалення комунікативної компетентності учнів з іноземної мови.
Отже, що жоден із цих засобів навчання не є універсальним. Вони не можуть повністю замінити ні вчителя, ні інші навчальні посібники. З одного боку, спілкування вчителя з дітьми в класі є частиною виховання, а з іншого, елемент емоційності в класі допомагає дітям сприймати навчальний матеріал. Відповідь учнів на виклад навчального матеріалу є для вчителя частиною зворотного зв’язку і, відповідно, елементом оперативного управління змістом уроку. З цього випливає, що використання додаткових навчальних матеріалів стає професійною необхідністю. Надзвичайно важливо підтримувати використання вчителем додаткових навчальних матеріалів у навчальному процесі поряд із основним підручником.
Література
1. Карпов П.В., Романин В.А. Технічні засоби навчання: Навчальний посібник для студентів пед. ін-тів та учнів пед. уч-щ. - М.: Просвещение, 1979. -271 с. .
2. Безкоровайна Ю. Унаочнення як засіб формування іншомовної лексичної компетенції учнів / Ю. Безкоровайна // Студентський науковий альманах факультету іноземних мов, 2009. Вип 1(6) – С. 230–234.
3. Гончаренко С. Український педагогічний словник / Семен Гончаренко. – К. :
Либідь, 1997. – 374 с.
4. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел]. – К. ; Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2001. – 1440 с.
5. Дидактика средней школы: Некоторые современные дидактические проблемы / [под ред. М.Н. Скаткина]. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Просвещение, 1982. – 319 с.
6. Полат Е.С. Методика использования средств обучения иностранному языку в языковой лаборатории профтехучилища : [метод. пособие] / Е. С. Полат. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Высш. шк., 1998. – 158 с.
|
Author
СУЧАСНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ