Кафедра інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій

Одним із перших кроків із вдосконалення організації та діяльності системи правоохоронних органів України вбачається вироблення, наукове обґрунтування й затвердження єдиної і комплексної Концепції і Державної цільової програми розвитку організації та діяльності системи правоохоронних органів України. При цьому відповідно до пп. 5 п.1 Плану заходів із виконання зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи, за Указом Президента від 12.01.2011 р. № 24/2011 , для сталого функціонування демократичних інститутів та утвердження верховенства права безпосередньо передбачалась розробка концепції реформування правоохоронних органів.
Розвиток системи правоохоронних органів має протікати виключно на основі всебічного й перспективного планування її організації та напрямків діяльності. Особливого значення тут набуває необхідність напрацювання повної, всебічної й об’єктивної теоретико-методологічної бази оптимізації системи правоохоронних органів, формування у науці цілісного, узгодженого й комплексного бачення не лише поняття інституту правоохоронних органів, але й суміжних із ним правових явищ (правоохоронна функція держави, правоохоронна діяльність, правоохоронна система тощо). Вказане сприятиме усуненню наявних на сьогодні правових колізій щодо відсутності легальної дефініції правоохоронного органу, нормативного переліку напрямків правоохоронної діяльності, засад і принципів її здійснення і т.д. Зокрема, як зазначає Ю.Ф. Кравченко , негативним проявом наукового плюралізму у питаннях організації та здійснення правоохоронної діяльності є така ж сама неоднозначність і законодавчого регулювання.
Крім цього, іншим важливим аспектом постає трансформація існуючої практики автономного розрізненого реформування окремих правоохоронних органів саме до єдиного процесу формування системи правоохоронних органів. Зазначимо, що такі програмні документи, як Концепція реформування Служби безпеки (за Указом Президента від 20.03.2008 р. № 249/2008), Концепція реформування Державної кримінально-виконавчої служби (за Указом від 25.04.2008 р. № 401/2008), Концепція реформування кримінальної юстиції (за Указом від 08.04.2008 р. № 311/2008) спрямовані на вдосконалення організації та діяльності лише одиничних правоохоронних органів, а не усієї їхньої мережі, не вирішуючи питання системності правоохоронних інститутів, розподілу правоохоронної компетенції і організації взаємодії.
Відтак, належним постає ухвалення і виконання спеціальної Державної цільової програми як комплексу взаємопов’язаних завдань і заходів, спрямованих на реорганізацію і побудову системи правоохоронних органів України, здійснюваних з використанням коштів Державного бюджету України та узгоджених за строками виконання, складом виконавців і ресурсним забезпеченням. Тим більше що загальний механізм розробки, затвердження і виконання державних цільових програм вже нормативно визначений Законом України від 18.03.2004 р. № 1621-ІУ. Концепція і Державна цільова програма розвитку організації та діяльності системи правоохоронних органів України закладатимуть підвалини державної політики у правоохоронній сфері, в межах якої так само актуалізується розробка та прийняття фахового Закону України «Про систему правоохоронних органів України».
Поруч із розробкою та прийняттям нових правових актів і внесенням змін до вже чинного правового регулювання імплементація у законодавство з питань організації правоохоронних органів та практику правоохоронної діяльності відповідних міжнародно-правових стандартів так само становить ключовий напрямок розвитку системи правоохоронних органів. З цього приводу І.А. Григоренко цілком доречно наголошує, що необхідність системних реформ правоохоронної системи зумовлено передусім міжнародними зобов’язаннями України саме в межах членства в Раді Європи. Крім цього, в аспекті приведення системи і діяльності правоохоронних органів у відповідність до міжнародних стандартів необхідно розглядати також розширення й інтенсифікацію міжнародного співробітництва у правоохоронній сфері, зокрема через укладення відповідних профільних двосторонніх міжнародно-правових угод, участь у роботі міжнародних правоохоронних інституцій, проведення обміну досвідом правоохоронної діяльності, взаємодію з правоохоронними органами зарубіжних країн та міжнародними правоохоронними інституціями (Інтерпол, Європол тощо) як у вирішені завдань правоохорони на національному рівні, так і у формуванні міжнародних гарантій правоохоронної діяльності. На важливість реформування системи правоохоронних органів України з питань міжнародного співробітництва із правоохоронними органами зарубіжних країн вказують і інші вчені . Зазначене сприятиме не тільки наближенню правового регулювання й практики правоохоронної діяльності в Україні до відповідних міжнародних стандартів, але також дозволить рецепіювати аналогічний досвід зарубіжних країн з метою трансформації національної правоохоронної системи у напрямку забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина.

Стаття досить актуальна та цікава, але все ж в статті можна зустріти проблему комп'ютерної неграмотності. Зверніть увагу на те, що між ініціалами авторів та науковців потрібно ставити пробіл. І також у статті не дуже доречно використовувати скорочення. Наприклад, краще замість т. д. написати тощо.

Робота вирізняється значним фактичним матеріалом, оригінальним підходом до аналізу та вирішення поставлених завдань, високою інформативністю. Автор підтверджує свою думку значним експериментальним матеріалом. Автор справедливо зазначає перспективу розвитку правоохоронної діяльності, також доказово критикує теперішню проблему в правоохоронній діяльності.
Автор досить цікаво проаналізував сучасний стан проблеми. Ідея автора досить продуктивна та новаторська.

Тема не є актуальною відповідно до даного форуму. Відсутні посилання поряд біля авторів. Важко прослідкувати послідовність інформації.

Дякую, але я вважаю,що дана тема є актуальною і варта позитивного відгуку.