Сучасна освiта давно вже вийшла за рамки «книг». Прогрес йде все далi й далi. Освiчена людина на сьогоднiшнiй день визначається по тому чи вмiє вона користуватися ноутбуком, телефоном, сучасними пристроями зв’язку чи ні.
Дуже важливо йти в ногу з часом. Завдяки iнформатизацiї зростає продуктивнiсть працi, пiдвищується комп’ютерна грамотнiсть, розвивається iнтелектуальний потенцiал, багатшим стає духовне життя , розвивається культура спiлкування.
Оскільки, поставлена мета – ‘створити гiбридний iнтегральний iнтелект всiєї цивiлiзацiї, здатного передбачати i управляти розвитком людства" [4], то важливу роль в цьому процесі виконує освіта. Важливою місією є підготовка високоерудованих фахівців, здатних розвивати інформаційні технології та впроваджувати власні інновації в професійній діяльності. Завданням для сучасних фахівців є: орієнтування у величезній кількості інформації, яка надходить постійно; грамотно редагувати її, зберігати та поширювати далі. Основнi напрями реалiзацiї стратегiї розвитку iнформацiйного суспiльства у галузi освiти в Українi визначенi Законом України "Про Основнi засади розвитку iнформацiйного суспiльства в Українi на 2007-2015 роки": "забезпечення комп’ютерної та iнформацiйної грамотностi населення, насамперед шляхом створення системи освiти, орiєнтованої на використання новiтнiх IКТ у формуваннi всебiчно розвиненої особистостi" [3].
«Хто володіє інформацією, той володіє світом», – сказав колись Уїнстон Черчілль. Дійсно, інформація у сучасному світі – це стратегічний ресурс. В освiтi iнформатизацiя вiдкриває доступ до неймовірної кількості ресурсiв; зменшує залежнiсть викладання i навчання вiд мiсцезнаходження учасникiв процесу; сприяє удосконаленню форм i змiсту навчального процесу, пiдвищенню ефективностi засвоєння навчального матерiалу та iндивiдуалiзацiї навчання; надає доступ до сайтів якими студенти можуть користуватися поза класом. Окрім цього, мотивація в учнів зростає в 2 рази, а креативне мислення помітно покращується. Наочність (мультимедійні дошки) допомагає краще засвоїти пройдений матеріал.
Сутнiсть поняття "iнформатизацiя" обгрунтовує нам ст. 1 Закону України Про нацiональну програму iнформатизацiї як "сукупнiсть взаємопов’язаних органiзацiйних, правових, полiтичних, соцiально-економiчних, науково-технiчних, виробничих процесiв, що спрямованi на створення умов для задоволення iнформацiйних потреб громадян та суспiльства на основi створення, розвитку i використання iнформацiйних систем, мереж, ресурсiв та iнформацiйних технологiй, якi побудованi на основi застосування сучасної обчислювальної та комунiкацiйної технiки" [2]. Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Чимало відомих науковців присвятили дослідження проблемі інформатизації: визначення основних термінів апарату iнформатизацiї освiти (В. Биков, Л. Наконечна), дослiдження iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй (М. Жалдак, С. Зайцева, В. Iванов, А. Каленський, I. Роберт), сучасні iнформацiйні технологiї у навчальному процесi (Л. Бiлоусова, А. Гуржiй, Р. Гуревич, Ю. Жидецький, Л. Жилiна, В. Злотник, М. Кадемiя, А. Пилипчук, I. Роберт, К. Словак, Т. Щоголева, Т. Якимович) та iн.
Виклад основного матерiалу. Рiзнi автори по-своєму трактують поняття "iнформатизацiя освiти". В. Биков пояснює, що "iнформатизацiя освiти – це сукупнiсть виробничих та управлiнських процесiв, навчально-методичних, соцiально-економiчних, органiзацiйно-правових, науково-технiчних, спрямованих на задоволення iнформацiйних обчислювальних i телекомунiкацiйних потреб учасникiв навчально-виховного процесу, а також тих, хто цим процесом управляє [1]. Д. Швець [5] зосереджує увагу на використанні нових джерел iнформацiї, застосуваннi нових засобiв управлiння нею, різноманітні методики навчання.
Важливим є спрямування на роботу з різною інформацією: табличною текстовою, аудiо- та вiдео-, графiчною, Це не має бути аналог існуючих підручників. Спочатку головною метою технологій інформатизації було те, щоб продемонструвати речі на екрані, для кращого сприйняття.
Чесно кажучи, сучаснi студенти вже не можуть уявити навчання без комп’ютерів. Вiн допомагає розвивати творчі здiбності, сприяє розвитку логiчного мислення. Все вдосконалюється, починаючи з методики викладання до дидактичних підходів.
В процесi iнформатизацiї освiти видiляють такi аспекти:
– методологiчний (відповідність основних принципів сучасному рівню технологій);
– економічний (якою мiрою країна бере участь в iнформацiйнiй індустрії);
– методичний (основнi переваги сучасних iнформацiйних технологiй -головна пiдтримка процесу освiти);
Останнiм часом багато уваги придiляється дистанцiйнiй освiтi. Сьогодні широко вживається термiн "електронне навчання" (e-learning). З його появою змінюється пiдхiд до iнформацiйних технологiй в освiтi. Нинi навчання не обмежується тільки сидінням в аудиторіях, а й проводиться в електронному освiтньому середовищi, забезпечуючи надiйний контроль над рiвнем засвоєння знань. Потреба виникла після переходу на кредитно-модульну систему, передбачену Болонською декларацiєю.
Висновок. Отже, інформаційні технології є невід’ємною частиною нашому повсякденного життя. Можна впевнено сказати, що завдяки сучасним технологіям перед нами відкриті всі двері, суспільство на вершині прогресу. Це неймовірна можливість навчатися всім дітям (стаціонарно чи дистанційно). Актуальними напрямами подальшої розробки окресленої проблеми є пошуки шляхiв пiдвищення ефективностi застосування iнформацiйних технологiй в освiтi на основi застосування системного пiдходу.
|