ІІІ курс, Початкова освіта ( основи інформатики)
Парфенова Ю. А.
КВНЗ КОР «Білоцерківський
гуманітарно-педагогічний коледж»
Біла Церква
Ми живемо в інформаційному суспільстві та маємо новий простір, світ необмежених інформаційних технологій. Неможливо уявити сучасний світ без використання інформаційно-комп’ютерних технологій. Електронні навчальні видання, дистанційне навчання вже не рідкість у навчальних закладах. Світ перебуває на тому етапі розвитку, коли неможливо обійтися без використання інформаційно-комунікаційних технологій. Щоб стати людиною ХХІ століття, сучасному учневі необхідно не лише оволодіти базовими комп’ютерними навичками, а й навчитися збирати та аналізувати інформацію, синтезувати нові знання, ефективно співпрацювати з людьми, які є представниками різних культур.
Сучасному вчителю складно розібратися в усіх тонкощах медіаінформаційного простору, але це вкрай важливо робити, для того щоб допомогти не лише собі, а й учневі. Щоб навчати та виховувати, учитель має знати більше, ніж його учні, бути в курсі передових технологій, орієнтуватися в сучасній політиці, економіці тощо. Для цього необхідно постійно самовдосконалюватися, педагог має усвідомити, що самоосвіта – це потреба, саморозвиток – ознака фахівця високого рівня.
Щоб бути по-справжньому грамотним, Ви повинні бути грамотним у світі медіа. (Маршал Маклюєн)
Одне з перспективних напрямів досліджень у галузі ІКТ – упровадження в навчальний процес мобільних інформаційно-комунікаційних технологій, спрямованих на підтримку навчання.
Оскільки мобільні технології набувають у світі все більше прихильників не тільки серед учнів і студентів, але й серед викладачів, то у процесі навчання їх доцільно використовувати разом із традиційними. Науковцями із США були проведені дослідження котрі довели, що студенти і викладачі позитивно реагують на впровадження в процес навчання портативних комп’ютерів. Навчання стає більш умотивованим, учні більше часу витрачають на навчання і спілкування в групі та з викладачем.
Мобільне навчання набуло актуальності з початком «ери смартфонів і планшетів». Саме ці два пристрої символізують сучасне інформаційне суспільство.
Мобільне навчання – це нова освітня парадигма, на основі якої виникає нове начальне середовище, де студенти можуть отримати доступ до навчальних матеріалів у будь-який час та будь-де, що робить сам процес навчання всеосяжним і мотивує учнів до навчання протягом усього життя.
Використання електронних засобів навчання дає вчителям необмежену творчу свободу. Вони можуть самостійно обирати план проведення уроку, добирати додаткові матеріали до уроку, складати контрольні роботи, тести, розробляти завдання для здійснення як індивідуального, так і диференційованого підходів до учнів.
Аналітики пов’язують масове поширення планшетних ПК зі збільшенням кількості завдань, які можна розв’язати за їх допомогою: пошук інформації в інтернеті, спілкування в соціальних мережах, прослуховування музики, читання книг тощо. Можливості мобільних пристроїв, безумовно, потрібно використовувати в навчальному процесі, адже вони органічно поєднуються з традиційними формами навчання, розширюють можливості доступу до навчальної інформації, сприяють залученню України до загального інформаційного простору.
Основні ознаки мобільного навчання:
1)використання мобільних пристроїв (мобільні телефони, нетбуки, ноутбуку, КПК, планшети тощо);
2) забезпечення взаємодії учасників навчального процесу за допомогою бездротових мереж;
3) незалежність навчання від часу і місця знаходження його учасників;
4) утворення мобільного інформаційно-навчального середовища;
5) зв’язок мобільного навчання з електронним і дистанційним.
У 90-х роках з появою кишенькових персональних комп’ютерів починається впровадження мобільного навчання у ВНЗ. З’являються перші навчальні проекти для реалізації мобільного навчання і дослідження в галузі мобільного закордонних учених: Т. Андерсона, Дж. Еттевелля, М. Рагуса, Дж. Тракслера та інших.
На думку С. Семерікова, «мобільне навчання можна розглядати як підхід до навчання, що передбачає на основі мобільних електронних пристроїв створення мобільного освітнього середовища, де студенти можуть використовувати їх як засіб доступу до навчальних матеріалів, що містяться в інтернеті , будь-де та будь-коли.»
У моєму розумінні, мобільне навчання – навчання в умовах, коли дитина має мобільний доступ до освітніх ресурсів, може взаємодіяти з учителем та іншими учнями.
Порівнявши мобільне навчання з традиційним, можна сказати, що мобільне навчання надає можливість моніторингу навчання в реальному часі та забезпечує високу насиченість континенту. Це дозволяє розглядати його не лише як засіб навчання, а й як інструмент спільної роботи, спрямований на підвищення якості навчання, адже унікальними властивостями такого навчання є можливість одночасно взаємодіяти як з одним учнем, так і з усім класом; можливість динамічно генерувати навчальний матеріал залежно від місцезнаходження учня, контексту навчання та способу використання мобільних пристроїв.
Список використаних джерел:
- Дибкова Л.М. Інформатика і комп’ютерна техніка К.: Академвидав, 2011,- 464 с.
- Карполенкова І. В. Дистанційне навчання : переваги та недоліки / І. В. Карполенкова // Фізика в школах України. – 2012. – № 8. – C. 14–18.
- Коневщинська О. Е. Організаційні заходи створення ресурсного центру дистанційної освіти для загальноосвітніх навчальних закладів / О. Е. Коневщинська // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2013. – № 8. – С. 31–34.
- Семеріков С. Мобільне навчання : історія, теорія, методика / Семеріков С., Теплицький І., Шокалюк С.] // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – К. : Освіта України. – 2008. – № 6. – С. 72–82. 7. Коровайченко Ю. М. Дистанційне навчання – це сучасно / Ю. Коровайченко // Освіта України. – 2013. – № 24. – С. 6–8.