ІV курс, фізико-математичний факультет
Шамшина Н.В., старший викладач
Сумський державний педагогічний університет імені А. С Макаренка
м.Суми, Україна
Сучасне суспільство характеризується стрімким розвитком науки і техніки, появою нових інформаційних технологій, що докорінно перетворюють життя людей. Темпи оновлення знань настільки високі, що протягом життя людині доводиться неодноразово перенавчатися, опановувати нові професії. Безперервна освіта стає реальністю і необхідністю. Замість простої передачі знань, умінь і навичок від вчителя до учня пріоритетною метою освіти стає розвиток здатності учня самостійно ставити учбові цілі, проектувати шляхи їх реалізації, контролювати і оцінювати свої досягнення, працювати з різними джерелами інформації, оцінювати їх і на цій основі формулювати власну думку, судження, оцінку.
Найважливішим завданням сучасної системи освіти є формування сукупності універсальних навчальних дій», що забезпечують «уміння вчитися», здатність особистості до саморозвитку і самовдосконалення шляхом свідомого і активного присвоєння нового соціального досвіду, а не тільки освоєння учнями конкретних предметних знань і навичок в рамках окремих дисциплін. При цьому знання, уміння і навички розглядаються як похідні від відповідних видів цілеспрямованих дій, тобто вони формуються, застосовуються і зберігаються в тісному зв’язку з активними діями самих учнів. Все це дозволяє говорити про систему ключових компетентностей.
Однією з важливих проявів компетентностей є вміння працювати з інформацією, вести пошук і відбір інформації. В результаті процесу в учнів повинні сформуватися здатність використовувати сучасні інформаційні і комунікаційні технології для роботи з інформацією. Вони повинні вміти шукати необхідну інформацію, організовувати, обробляти, аналізувати та оцінювати їх, а також продукувати й поширювати інформацію у відповідності зі своїми цілями. Ця здатність повинна забезпечити школярам можливість:
- успішно продовжувати освіту протягом усього життя (включаючи отримання освітніх послуг з використанням послуг Інтернет);
- підготуватися до обраної професійної діяльності;
- жити і працювати в інформаційному суспільстві, в умовах економіки, яка заснована на знаннях [1].
Аналіз стану даного питання в педагогічній теорії та освітній практиці дозволяє виділити об’єктивно існуючі суперечності:
- між сучасними вимогами до результатів навчання учнів загальноосвітньої школи – з одного боку, і відсутністю підходів до цілеспрямованого формування інформативної компетентності учнів – з іншого.
- між прогресом в області нових інформаційних і комунікаційних технологій, зростаючим спектром їх дидактичних можливостей – з одного боку, і реальною ситуацією системного їх використання в процесі навчання – з іншого [2].
Вирішення даних протиріч і склало проблему дослідження, яка полягає в розробці підходів визначення рівня сформованості інформаційної компетентності школярів і шляхів подальшого розвитку компетентності в освітньому процесі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Баловсяк Н. В. Формування інформаційної компетентності: дис.канд. пед. наук : 13.00.04 / Баловсяк Надія Василівна ; Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. К., 2006. – 334 с.
- Кисла І. Г. Підходи до формування інформаційної компетентності вчителя загальноосвітнього навчального закладу / Інформаційні технології в освіті. 2008.- С. 110-113.