Кафедра інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій

Бойко І.С., викладач-стажист

Уманський державний педагогічний університет

імені Павла Тичини

Сучасні системи освіти багатьох провідних країн характеризуються орієнтацією на входження у світовий  освітній простір. Цей процес супроводжується суттєвими  змінами  в педагогічній теорії і практиці навчального процесу. Основною задачею сучасної освіти стає задача не стільки давати знання, скільки вчити здобувати ці знання,        селекціонувати і розпоряджатися ними незалежно від того, яка предметна галузь освоюється в школі або ЗВО. Найбільш  значні  зміни  в  напрямку  удосконалення якості  підготовки фахівця  відбуваються  у  сфері  освіти.  Це пояснюється  перш  за  все  потребами суспільства у фахівцях в різних сферах діяльності, які володіють сучасними інформаційними та комунікаційними технологіями, що, в свою чергу, спричинює необхідність  задоволення  запитів особистості  в  освітніх  послугах  вищої, загальноосвітньої та середньої спеціальної школи [2].

Нові технології навчання, які формуються, не відкидають традиційні технології, а доповнюють або видозмінюють їх. У психолого-педагогічному плані основні тенденції удосконалення освітніх технологій характеризуються переходом від навчання як функції запам’ятовування  до  навчання  як  процесу  розумового  розвитку,  який  дозволяє використовувати  засвоєне,  від  чисто асоціативної,  статичної  моделі  знань  до динамічно структурованих систем розумових дій, від орієнтації на середнього студента (школяра) до диференційованих індивідуальних програм, від зовнішньої мотивації навчання до внутрішньої морально-вольової регуляції. Робота  викладача  стосовно  активізації навчально-пізнавальної  діяльності студента (школяра) повинна бути спрямована, в першу чергу, на формування нових дидактичних можливостей для підвищення рівня пізнавальної активності студента (школяра) та розвитку його пізнавальної сфери. Значні перспективи тут відкриваються за рахунок впровадження сучасних інформаційних технологій навчання (СІТН). Під сучасними інформаційними технологіями навчання розуміють систему взаємопов’язаних складових: сучасних інформаційних методів і засобів цілеспрямованого пошуку, створення, збирання, зберігання, опрацювання, подання, передавання і використання даних і знань та сукупність наукових знань про функціонування цієї системи, спрямовану на удосконалення навчального процесу з найменшими витратами [1].

Повертаючись саме до навчальної пізнавальної діяльності студента чи школяра розглянемо її сутність. Навчально-пізнавальна діяльність поділяється на деяку послідовність кроків, які тісно пов’язані між собою та обумовлюють один одного: підготовчий, базовий, усвідомлювальний, тренувальний, реалізаційний, контрольний.

Методи  перевірки  знань,  умінь  та  навичок,  взагалі методи  контролю успішності дуже різноманітні. Основними класичними методами перевірки знань, умінь  та  навичок  є  усне опитування,  письмова  перевірка  у  формі  виконання письмових контрольних та графічних робіт, розв’язування задач, відповідей на поставлені  запитання,  практична  перевірка,  під час якої оцінюються різні дії, пов’язані із застосуванням знань, тестове опитування, у тому числі з застосуванням відповідних комп’ютерних програм (педагогічних програмних засобів) [1].

Очевидно,  глибокі  та  міцні  знання  студентів  можна досягти  лише забезпеченням  високої  ефективності  кожного кроку  навчання.  Увесь  процес навчання повинен будуватися на основі теорії пізнання: сприйняти – осмислити – запам’ятати – застосувати –перевірити.  Із  цієї  формули  нічого  не  можна виключити. І щоб дійсно засвоїти знання, необхідно послідовно пройти через усі ці етапи навчально-пізнавальної діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ганжела С. І. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті та науці [Електронний ресурс] / С. І. Ганжела. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/2YWK7gMgflO5VU4.
2. Покришень Д. А. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті та науці [Електронний ресурс] / Д. А. Покришень, В. М. Ракута. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: http://dist.org.ua/course/view.php?id=62.