ІІ курс, факультет фізики, математики та інформатики
Науковий керівник:
Криворучко І.І., викладач-стажист
Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини
В сучасному суспільстві способи сумісної роботи постійно змінюються у відповідності з демографічним портретом професіонала: колективи стають глобальнішими, люди – мобільнішими, а нові інструменти докорінно перетворюють вигляд робочого місця. Люди прагнуть вступати в контакт і взаємодіяти, не виходячи зі свого житла чи робочого місця. Для організації взаємодії використовують різні типи комп’ютерних пристроїв і додатків. Найпопулярнішим в останні роки стало використання мобільних пристроїв.
З кожним днем все збільшується використання мобільного інтернету і кількість користувачів мобільних пристроїв. Такі зміни цілком обумовлені, зараз всі прагнуть до зручності і мобільності у всіх сферах життя. З появою комунікаторів і планшетів, вже немає необхідності брати з собою ноутбуки та інші пристрої в дорогу, в відрядження, на зустрічі і для інших цілей.
У ХХ ст. виникає мобільне навчання як новий напрям розвитку електронного навчання, що передбачає активне застосування мобільних технологій для забезпечення рівного доступу до засобів ІКТ [1].
У наш час, було б доцільно використовувати мобільні технології на уроках. Адже мобільні пристрої надавали б учителям інструменти для персоналізації навчання від одного учня до іншого.
Наприклад, під час уроку географії учень, який навчається, може залучати матеріал за допомогою інтерактивної карти на планшеті. Ще один учень, який віддає перевагу читанню, може вчитися з онлайн-підручником.
Окрім того, щоб зробити заняття більш цікавими, вчителі можуть використовувати головний планшет або подібні мобільні пристрої для спостереження за виконанням учнями певного завдання. Якщо один учень відстає, а інший мчить попереду, учитель, зможе регулювати навантаження та допомагати всім процвітати одночасно. Часто під час занять викладачеві необхідно не тільки відповісти на питання, а й наочно продемонструвати відповіді, які можуть містити фото, відео та аудіо. Учні під час виконання практичних і лабораторних робіт можуть отримати доступ до довідкової інформації, необхідної для виконання завдань. Мобільні системи, оснащені спеціальним додатком, здатним передати питання і отримати короткий однозначну відповідь в режимі реального часу, дозволять посилити зворотний зв’язок в навчальному процесі.
Таким чином наявність мобільних пристроїв у класах дасть змогу учням отримувати індивідуалізоване навчання. А теперішні учні потребують індивідуальної уваги.
Технології на уроці усувають потребу учнів та вчителів виконувати втомлювальні завдання вручну. Викладачі можуть використовувати мобільні програми для автоматичного впорядкування уроків або завдань, а учні можуть використовувати мобільний, щоб полегшити співпрацю над груповою роботою чи дослідженнями. Доступність та простота мобільних технологій породили потребу в автоматизації як всередині, так і зовні класу [1].
Одне з найбільш унікальних розширень для мобільних пристроїв – це можливість навчатися поза класом.
Отже, гармонійне поєднання сучасної освіти з мобільними технологіями, дає учням можливість безперервного доступу до навчальних матеріалів будь-де, будь-коли не залежно від географічного положення, ситуації та часового простору. Це забезпечує їх мобільність у навчанні та створює передумови бути конкурентоспроможними на всесвітньому ринку праці.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Гуревич Р. С. Мобільне навчання – нова технологія професійної освіти ХХІ століття / Р. С. Гуревич // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. – № 20 (255), 2012. – 184 с. – С. 113-119.