І-й курс магістратури, Факультет інформатики
Науковий керівник:
Кузьміна Н.М.,канд. фіз.-мат. наук,
професор кафедри теоретичних основ інформатики
Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова
Київ
Одним з найважливіших стратегічних завдань модернізації сучасної системи освіти є забезпечення якості підготовки фахівців на рівні міжнародних стандартів. Процес формування освіти передбачає застосування нових засобів та форм в межах традиційної системи. Адже сьогодні учасник освітнього процесу має навчатися самостійно,а вчитель – надавати йому матеріали для навчання, керувати навчальним процесом. Розв’язування цього завдання можливе за умови зміни педагогічних методик та впровадження інноваційних технологій навчання.
Застосування інновацій в освіті є закономірним явищем, динамічним за характером і розвивальним за результатами, їх впровадження дозволяє вирішувати суперечності між традиційною системою і потребами в якісно новій освіті. Значною ознакою використання інновації є її здатність впливати на загальний рівень професійної діяльності педагога, розширювати інноваційне поле освітнього середовища в закладі освіти [1].
Інноваційна освітня діяльність – це складний процес, використання якої потребує вмілого, конструктивного керування [4]. Впровадження інноваційних педагогічних технологій суттєво змінює освітній процес, що дозволяє вирішувати проблеми розвивального, особистісно-орієнтованого навчання, формування індивідуальної освітньої перспективи.
Нині відбуваються процеси нововведень, що стосуються найрізноманітніших аспектів навчального процесу, починаючи зі зміни організації простору в аудиторіях, оснащенням навчальних аудиторій сучасними технічними засобами і закінчуючи апробацією нових освітніх технологій на практичних заняттях і під час самостійної підготовки студентів з використанням значної кількості онлайн компонентів та Інтернет ресурсів.
Студенти, навчання яких відбувається з використанням e-learning, одержують мультимедійні послуги, матеріали лекцій, лабораторні роботи, мають доступ до електронної бібліотеки, беруть участь у web-конференціях, здійсненні моніторингу.
Е-learning (ElectronicLearning) – система електронного навчання, дистанційне навчання, навчання з використанням комп’ютерів, мережеве навчання, віртуальне навчання за допомогою інформаційних електронних технологій [2]. Використання e-learning дозволяє обирати зручне місце і час для навчання, можливості постійного контакту з викладачами, індивідуальний графік навчання, шляхи економії часу та засобів.
Розвиток мобільного зв’язку та пристроїв зумовили появу мобільного навчання. Мобільне навчання (m-learning) – це передавання знань на мобільні пристрої з використанням WAP і GPRS технологій [2].
Основною метою m-learning – є зробити процес навчання гнучким, доступним і персоніфікованим, в якому реалізується головний принцип мобільного навчання – навчання в будь-якому місці, в зручний час. Важливим є створення середовища мобільного навчання, що потребує розроблення інтерактивних програмно-педагогічних продуктів та їх методичного забезпечення.
Розвиток технологій зв’язку зумовили заміну технологій е-learning на технології u-learning (ubiguitouslearning) – всепроникаюче навчання технологій неперервного одержання освіти з використанням інформаційно- комунікаційних засобів у всіх сферах життя суспільства [3].
Найбільш використовуваною в одержанні освіти є технологія змішаного навчання (blendedlearning) [2], оскільки її застосування дозволяє максимально продуктивно організувати час викладача і окремо взятого студента та робить процес захоплюючим і доступним.
Для організації самостійного навчання студентів створюються комплексні мультимедійні системи електронного навчання е-learning або learningmanagementsystem (система управління навчанням), в яких як студенти, так і викладачі мають можливість ефективно рухатися вперед на шляху до пізнавальної мети. Робота цих систем може бути в режимі реального часу, характеризується високим рівнем інтерактивності, містить величезну кількість індивідуальних і групових завдань.
Використання інновацій в навчальному процесі в закладах освіти пов’язані з використанням нових методик, з використанням електронного, змішаного навчання, нових способів організації занять на основі модульного навчання, що передбачають розвиток індивідуальних освітніх напрямів, самостійного навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та методів оцінювання освітнього результату в сучасних умовах.
Список використаних джерел
- Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю., Шевченко Л.С. Інформаційні технології навчання: інноваційний підхід: навчальний посібник. Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2012. 348 с.
- Козяр М.М. Кадемія М.Ю. Інноваційні технології підготовки фахівців у навчальних закладах. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія №2. Комп‘ютерно-орієнтовані системи навчання. № 16 (23). С. 92-96
- Коломієць Н.А. Дидактичні засади застосування інтерактивних методів навчання молодших школярів. Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ, 2009. С. 12-19.
- Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Наук. метод. посіб. Київ: Видавництво А.С.К., 2012. С. 192.