1 курс, факультет фізики, математики та інформатики
Науковий керівник:
Решітник Ю.В., кандидат фізико-математичних наук
Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини
Наразі освітній процес знаходиться у стані інформатизації. Інформаційно-комунікаційні технології входять в усі сфери життєдіяльності людини, і в освіту зокрема. Сучасність вимагає нових підходів до освітнього процесу, нових методів, форм подання навчальної інформації. Зокрема, нові підходи потрібні і у викладанні природничих наук. Одним із таких підходів є використання «хмарних технологій», що дозволяє інтенсифікувати освітній процес, прискорити передачу знань і досвіду, а також підвищити якість навчання й освіти. Зарубіжний і вітчизняний досвід інтеграції хмарних технологій в освітній процес закладів освіти вивчали такі дослідники, як Ю. Биков, М. Жалдак, С. Литвинова, Н. Морзе, О. Свириденко, Ю. Рамський, Ю. Триус, М. Шишкіна, Б. Ярмахов та інші.
Можливості використання хмарних технологій у закладах загальної середньої освіти досить масштабні. Це:
– Web-додатки;
– електронні журнали і щоденники;
– онлайн сервіси для освітнього процесу, спілкування, тестування;
– системи дистанційної освіти, бібліотека, медіатека;
– сховища файлів, спільний доступ;
– спільна робота;
– відеоконференції;
– електронна пошта з доменом навчального закладу [1].
Проаналізувавши результати та можливості впровадження «хмарних технологій», можна зазначити ряд переваг та недоліків використання їх в освітньому процесі, зокрема і при викладанні природничих наук. Основною перевагою використання хмарних сервісів є безперервність та доступність навчання. Взаємодія викладачів або здобувачів освіти із хмарною платформою та її сервісами здійснюється за допомогою будь-якого пристрою (комп’ютер, планшет, мобільний телефон тощо), на якому встановлено браузер із можливістю підключення до глобальної мережі Інтернет. Таким чином, здобувачі освіти можуть почати виконувати завдання в закладі освіти, а продовжити роботу вдома без необхідності копіювати частину виконаного завдання на будь-який носій інформації, оскільки вся необхідна інформація зберігається у хмарі на віддаленому сервері. Хмарні технології дають можливість здійснювати інтерактивне онлайн-консультування здобувачів освіти у викладача та миттєво отримувати відповіді на свої запитання.
Окрім очевидних переваг на користь використання хмарних технологій, доцільно відмітити і деякі недоліки. Основними недоліками є необхідність доступу до швидкісного Інтернету, питання довіри (у сучасному світі далеко не всі особисті дані можна довірити якомусь сторонньому провайдеру в Інтернеті) та ненадійність інформації, що зберігається (при втраті інформації, розміщеної у хмарі, дані видаляються назавжди). Разом з тим, існують певні проблеми з боку безпеки, коли хмарні провайдери можуть роками зберігати важливу інформацію на своїх серверах, а кібер – зловмисники перехоплювати її. Звісно, великі хмарні провайдери застосовують всі можливі засоби для забезпечення максимальної безпеки інформації і вкладають кошти в розробку нових, ще більш ефективних засобів захисту, проте поки що не варто зберігати чи передавати особливо важливі документи в «хмари».
В результаті аналізу і систематизації інформації, отриманої з опрацьованих джерел, встановлено, що використання сучасних хмарних технологій є вимогою часу, а їх впровадження в освітній процес покращує систему освіти в цілому.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Шиненко М.А., Сорока Н.В. Використання хмарних технологій для професійного розвитку вчителів. Інформаційні технології в освіті. С. 206-214.