II курс, факультет фізики, математики та інформатики
І курс магістратури, факультет фізики, математики та інформатики
Науковий керівник:
Медведєва М.О., кандидат педагогічних наук, доцент
Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини
Суть медіаграмотності – надати людині, як споживачу інформаціїпотрібно володіти певними навичками роботи в мережі та медіапросторі. Перш ніж отримувати інформацію, потрібно перш за все потрібно проаналізувати її. Хоча, більшість авторитетних видань стараються використовувати достовірну інформацію, але можуть траплятися випадки з її некоректністю та брехливістю.
В основі медіаграмотності – модель поведінки, що непримусово заохочує людину замислюватись над інформацією, яку вони отримують. Водночас, медіаосвіта э частиною освітнього процесу і спрямована на формування в суспільстві медіакультури. Також підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою масової інформації, включаючи як традиційні (газети, книги, радіо, кіно, телебачення), так і новітні (ІКТ, інтернет, мобільна телефонія). Основні принципи медіаосвіти базуються на актуальних медіа-потребах споживачів інформації з урахуванням їхніх вікових, індивідуальних та соціально-психологічних особливостей та уподобань і рівня сформованості культури особистості та її соціального оточення. Зміст постійно оновлюється відповідно з розвитком технологій, а також його зміни у системі мас-медіа і стану медіакультури суспільства та окремих його верств. Використовуються актуальні інформаційні прецеденти, поточні новини, сучасні комплексні феномени, що популярні в молодіжному середовищі. Базуючись на культурних традиціях народу, медіаосвіта та медіаграмотність враховують національну та етнологічну специфіку потреб людей, забезпечуючи паритетність їхньої взаємодії і конструктивність діалогу. Завдання медіаграмотності – трансформувати споживання в активний і критичний процес, допомагаючи людям краще усвідомити потенційну маніпуляцію, це особливо бачиться в рекламі, а також допомогти зрозуміти роль мас-медіа і громадянських Засобів Масової Інформації (ЗМІ) у формуванні громадської думки. У межах медіаосвіти, поєднуються акценти на творче сприймання медіа і розвиток здатності того, хто вчиться створювати власну медіапродукцію.
Виробництво в медіаосвітньому процесі медіапродукту з метою його подальшого використання в спільноті, на фестивалях, конкурсах тощо сприяє формуванню продуктивної мотивації учасників медіаосвітнього процесу.
Медіаосвіта в сучасному світі розглядається як процес розвитку і саморозвитку особистості за допомогою тих матеріальних засобів масової комунікації, які з метою формування культури спілкування з медіа сприяють розвитку творчих, комунікативних здібностей, критичного мислення, умінь повноцінного сприйняття, інтерпретації, аналізу й оцінки медіатекстів, навчання різних форм самовираження.
Отже, з вищеперерахованого можна сказати, що медіаграмотність – це результат медіаосвіти, що допомагає людині активно використовувати можливості інформаційного поля телебачення, радіо, відео, кінематографа, преси, Інтернету, критично ставитись і споживати тільки ту інформацію, що потрібна споживачу. Її ціль є підготувати людей до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття різної інформації, навчити людину розуміти її та аналізувати.
Джерела:
- Гришкова Р. О. Медіаосвіта як чинник модернізації вітчизняної вищої школи / Р. О. Гришкова // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу “Києво-Могилянська академія”]. Сер. : Педагогіка. – 2012.
- Медіа культура особистості: соціально-психологічний підхід: навч.-метод. посібник / за ред. Л.А.Найдьонової, О.Т.Баришпольця. – К.: Міленіум, 2010.
- https://web.archive.org/web/20130730163651/http://www.edu.of.ru/mediaeducation/default.asp?ob_no=30060
- Медіаосвіта” сайт лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти НАПН України.
- Федоров А. В. Медиаобразование: история, теория и методика. Ростов-на-Дону: ЦВВР, 2001.
- https://gurt.org.ua/articles/42722/