І курс магістратури, факультет фізики, математики та інформатики
Науковий керівник:
Ковтанюк М. С., викладач-стажист
Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини
Інклюзія –це процес, який передбачає підхід до різних потреб учнів, збільшення участі в навчальних процесах і скорочення винятків за межами й у межах освіти. В самому ж терміні «Інклюзивна освіта» лежить соціальна модель навчання, яка виключає будь-яку дискримінацію учнів, але в той же час створює відповідні умови для отримання якісної освіти для таких дітей.
Відповідно до оновленого Закону України «Про освіту»інклюзивне навчаннявизначається як система освітніх послуг,гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективногозалучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.
Групами осіб, які мають отримати підтримку в рамках інклюзивних стратегій, є наступні:
- Суб’єкти гендерної дискримінації;
- Етнічні та релігійні меншини;
- Емігранти, ті, хто для навчання змушений опановувати нову мову;
- Особи з соціальними труднощами;
- Особи, які потребують особливих умов навчання через стан здоров’я;
- Діти з соціально неблагополучних сімей, діти-сироти, вихованці дитячих будинків;
- Обдаровані та талановиті діти.
Завдяки використанню ІКТ, ці людиздатні подолати бар’єри на шляху до навчання, оскількиотримують доступ до різноманітних матеріалів удоступному прийнятному форматі. Серед переваг ІКТ підтримки інклюзивного навчання варто відзначити такі: сприяють розширенню учнівської (студентської) автономії, дозволяють подолати бар’єри та комунікаційні труднощі, можливість виконувати навчальні завдання у власному темпі, незалежний доступ до навчальних матеріалів.
Серед основних напрямів, за якими доцільно здійснювати ІКТ підтримку інклюзивного навчання, варто відзначити такі:
- Визначення початкового рівня особистісного розвитку учня (студента), тобто вихідного рівня, з яким він/вона розпочинає навчання;
- Підтримка особистісного розвитку шляхом формування нових навичок або розвитку вже набутих;
- Покращення доступу до освітніх ресурсів;
- Подолання географічної чи соціальної шляхом комунікаційної та мережної підтримки;
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Смоляк В. М. Методичний посібник. Методика викладання інформатики в школі. Частина 2. Запоріжжя. 2007 р.
- Барболіна Т. М. Шкільний курс інформатики та методика його викладання: Навчальний посіб. Полтав. держ. пед. університет ім. В.Г. Короленка. Полтава:, 2007. Ч.1. Загальна методика. 124 с.
- Вернидуб Г. О., Дегтярьова Н. В. Формування інформатичних компетентностей учнів за допомогою комплексних завдань з інформатики Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2014, № 5 (39). С. 70-79.