ГОРЕНКО М.В.
студентка 4 курсу, факультету соціальної та психологічної освіти
Науковий керівник: Сафін О.Д.
доктор психологічних наук, професор кафедри психології
Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини
Сучасна система освіти в умовах пандемії стикнулась з необхідністю переходу на дистанційну форму та активне використання інформаційно-комунікативних технологій. В цих умовах всі заняття, включаючи лекційні, практичні, проведення практики перенесені в онлайн режим, що дуже відрізняється від звичного традиційного формату навчання здобувачів вищої освіти.
Професія психолога входить до групи соціономічних професій «людина-людина». До представників таких професій ставлять підвищені вимоги, адже вони передбачають постійну взаємодію з людьми. Вивчення та дослідження специфіки психологічної готовності майбутніх психологів до використання ІКТ є дуже актуальною проблемою, адже саме ця готовність буде в подальшому впливати на готовність до здійснення професійної діяльності та кар’єри.
У психолого-педагогічній літературі поняття готовності до виконання діяльності трактується по різному. Готовність визначається як наявність здібностей (Б. Г. Ананьєв, С. Л. Рубінштейн, Н. Д. Левітов), якість особистості (К. К. Платонов), стан та суттєва ознака установки (О. Г. Асмолов, Д. Н. Узнадзе, І. Т. Блажава), стан особистості (С. Л. Марков, Л. М. Мітіна, В. В. Рибалка), стійка властивість особистості (О. Г. Ковальов, М. А. Котик, С. К. Шандрук), психологічна умова успішності та ефективності виконання діяльності (І. Д. Ладанов).
Аналіз наукової психолого-педагогічної літератури дозволив нам виділити наступні компоненти у структурі психологічної готовності майбутніх психологів до навчання з використанням ІКТ:
- мотиваційно-ціннісний компонент (ми вважаємо його базовим, на основі якого формується решта структурних елементів. Цей компонент розуміють як певне відношення до діяльності, у якому домінує мотивація суб’єктивного характеру та бажання самореалізуватись в цій діяльності);
- когнітивний компонент (знання основ ІКТ, знання базової специфіки використання ІКТ у навчальній та майбутній професійній діяльності, знання про можливі варіанти застосування ІКТ);
- операційний компонент (вміння та навички виконання операцій, пов’язаних з використанням ІКТ (уміння користуватись сучасними цифровими технологіями, обробка текстових та табличних документів, навички роботи в мережі Інтернет, в тому числі з метою самостійного пошуку та відбору інформації тощо);
- регулятивно-вольовий компонент (здатність до самоконтролю, ініціативність, цілеспрямованість, рефлексія якості навчання з використанням ІКТ, тощо).
Щодо рівнів психологічної готовності майбутніх психологів до навчання з використанням ІКТ, то тут цікавою є думка Л. О. Харитонової, яка виділяє наступні рівні:
- рецептивний (наявність базових знань в області використання ІКТ, про можливість їх використання в процесі навчання);
- репродуктивний (наявність позитивної мотивації до використання ІКТ в начальній та професійній діяльності);
- продуктивний (сформованість системи вмінь та навичок щодо використання ІКТ);
- творчий ( наявність творчого потенціалу в процесі використання ІКТ в навчальній та професійній діяльності).
Отже, у межах нашого дослідження під психологічною готовністю до навчання з використанням ІКТ ми розуміємо складну особистісно-професійну характеристику майбутнього психолога, яка містить мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційний та регулятивно-вольовий компоненти. Ця готовність характеризується цілісністю, взаємопов’язаністю структурних елементів, наявністю потенціалу, який дозволяє самостійно вирішувати задачі на сучасному етапі інформатизації освіти.
Подальша перспектива дослідження полягає у експериментальному вивченні рівня психологічної готовності майбутніх психологів до навчання з використанням ІКТ.
Список використаних джерел
- Гроссу Н. В. Дистанційна освіта: переваги та недоліки. Tendenze attuali della moderna ricerca scientifica. Stuttgart, Deutschland: Europäische Wissenschaftsplattform, 2020. С. 35-37
URL: http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/11301
- Гуревич Р. С. Інтерактивні технології навчання у вищому педагогічному навчальному закладі : навчальний посібник. Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2013. 309 с.
3. Шиман О. І. Проектний підхід до навчання інформаційних технологій магістрів-педагогів. Матеріали науково-методичного семінару «Інформаційні технології в навчальному процесі». Одеса : Вид. ВМВ, 2009. 114 с.