БІЛОУС І. В.
вчитель інформатики,
Уманська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №5 ім. В.І.Чуйкова
Уманської міської ради Черкаської області
науковий керівник: Поліщук Т.В.
кандидат фізико-математичних наук, завідувач, доцент кафедри вищої математики та методики навчання математики
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Швидкий розвиток технологій за останні роки призвів до пошуку інноваційних рішень у різних аспектах життя. Освіта не стала виключенням, а навпаки, одна із перших галузей, яка активно відреагувала на таку тенденцію. Сьогодні використання цифрових технологій в освітньому процесі є звичним явищем. Особливої популярності набувають технології пов’язані з розширенням реальності за допомогою цифрових об’єктів – доповнена реальність (augmented reality (AR)) та віртуальна (virtuality reality (AR)). Результати досліджень показали, що саме AR і VR – технології мають потужний потенціал для того, щоб допомогти здобувачам освіти покращити свої навички та знання. Технологія AR сьогодні є найбільш перспективною, адже це саме та технологія, що зможе розвантажити мозок, вивільнити частину когнітивних зусиль і допомогти оптимізувати їх використання. Саме сфера розваг стала майданчиком для розвитку доповненої реальності. І сьогодні, вона активно розвиває дослідницьку базу AR -технології. Сучасні школярі – це ті, для кого дана технологія була частиною дитинства. Тому для здобувачів освіти закладів загальної середньої освіти AR-технологія є доступною та не викликає труднощів у використанні. Головною запорукою успішного використання є наявність пристроїв, які здатні створювати AR.
До пристроїв, які здатні створювати доповнену реальність відносять:
- мобільні пристрої (планшети, смартфони на які встановлені браузери або спеціальні додатки доповненої реальності та окуляри (лінзи), які проектують голограми та інформацію в реальний простір не прив’язуючи їх до фізичних об’єктів);
- стаціонарні пристрої (телевізор, екран комп’ютера, проекційні системи тощо, які доповнене зображення накладають на екран чи поверхню);
- спеціальні засоби (наприклад, шоломи військових пілотів тощо) [1].
За принципом роботи розрізняють два типи технологій доповненої реальності: маркерний та безмаркерний. Перший тип заснований на принципі розпізнавання зображень. Запрограмований результат показується тоді коли сенсор зчитує двовимірний пасивний візуальний маркер (наприклад, QR-код). Таким чином вдається вирізнити віртуальні об’єкти з реального світу. Останні роки саме такий вид доповненої реальності набув популярності в освітньому процесі (маркери розміщують на різних дидактичних матеріалах). Безмаркерний тип AR-технології називають координатно-орієнтованою. Для передачі даних про місцеперебування, вона може використовувати як систему глобального позиціювання (Global Positioning System) так і інші пристрої, наприклад, цифровий компас, датчик швидкості, тощо. Сьогодні, завдяки масовому розповсюдженню гаджетів безмаркерний тип є найбільш вживаним. Найчастіше його використовують для позначення напрямків, пошуку потрібних місць тощо [2, 3].
До основних переваг AR-технології належать: наочність, візуалізація, інтерактивність, стимулювання інтересу до навчального матеріалу шляхом включення здобувача освіти до процесу взаємодії з об’єктами, доповнення традиційних методик сучасними цифровими засобами навчання, що є найважливішою умовою посилення навчального ефекту. Зручність використання віртуальних 3D-об’єктів спрощує процес пояснення нового матеріалу. При цьому, освоюючи технологію доповненої реальності, підвищується рівень інформаційної грамотності вчителя та учнів. Наприклад, вивчаючи тему «Архітектура комп’ютера» на уроці інформатики та використовуючи замість реальних деталей 3D-об’єкти доповненої реальності, кожен учень має можливість ознайомитися з кожним пристроєм комп’ютера, отримати уявлення про його технологічну будову та особливості. Вчителю
 |
 |
|
Рис. 1. |
необхідно мати: готові 3D-моделі, розроблені у програмах моделювання; сканер для розпізнавання двовимірних маркерів з яких зчитуватиметься інформація та демонстраційні засоби, наприклад, інтерактивна дошка. Користуючись додатками з доповненою реальністю, учні можуть керувати об’єктами AR: переміщати їх, деформувати, змінювати масштаб, розглядати з різних сторін, занурюватися в них тощо. Окрім того, під час вивчення інших предметів таких як математика здобувачі освіти мають справу із інтерактивним середовищем Geogebra, який підтримує технології без маркерної доповненої реальності. Достатньо побудувати 3D-об’єкт у програмі та натиснути AR і ви отримаєте цифровий математичний об’єкт, який доповнить реальність рис. 1.
Отже, використання AR-технології дає великий імпульс до розвитку просторового мислення, підвищує швидкість та покращує якість засвоєння отриманої інформації, робить предмет, що вивчається, більш привабливим, сприяє збільшенню рівня пізнання у здобувачів освіти. Завдяки синхронному об’єднанню інформації реальності, створюється повне занурення в інформаційне середовище та активізується інтерес до його сприйняття. Всі ці переваги перетворюють технологію доповненої реальності на дієвий інноваційний засіб навчання інформатики.
Список використаних джерел
- Доповнена реальність [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://smart-eam.com/ua/news/dopolnennaja-realnost-ar/ (05.02.2022).
- Що таке доповнена реальність [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://teach-hub.com/scho-take-dopovnena-realnist (07.02.2022).
- Augmented Reality [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.it.ua/knowledge-base/technology-innovation/dopolnennaja-realnost-ar (03.02.2022).