Дата зміни інформації:

ВИКОРИСТАННЯ ІНОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ІНФОРМАТИКА»

КРАВЧЕНКО Д.В.

студент 2 курсу, факультету фізики, математики та інформатики

Науковий керівник: Ковтанюк М. С.

викладач кафедри інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій

Уманський державний педагогічний університет

 імені Павла Тичини

На сьогодні інформаційно-комунікаційні технології стрімко розвиваються в усіх сферах нашого життя, у тому числі й у сфері освіти. Комп’ютерні технології широко використовуються на заняттях із різних предметів, майже на кожному шкільному заході застосовують елементи ітерактивності, а сучасний урок важко уявити без використання інноваційних освітніх ресурсів.

Однією з головних цілей використання інформаційних технологій у школі є покращити якість освіти здобувачів шляхом впровадження нових методів та зачобів навчання. Засоби навчання – це матеріальні об’єкти, які використовуються в освітньому процесі як носії інформації й інструменти діяльності викладача та здобувача [1, 58].

Педагог сучасності повинен підготувати та провести заняття вміло використовуючи засоби ІКТ. Саме таким чином можна досягнути значної ефективності під час уроків інформатики, шляхом мотивації учнів до навчання; підвищення зацікавленості здобувачів до предмету та як результат підвищення якості знань. Новітні технологій дають змогу зробити процес навчання особистісно орієнтованим, розвивати та підвищувати інформаційну компетентність здобувачів та їхні комунікативні здібності, логічне мислення.

Оскільки урок триває всього 45 хвилин, викладачу потрібно вірно організувати свій час на занятті: перевірити домашнє завдання, провести опитування, пояснити новий матеріал, закріпити його в кінці уроку і т.д. Саме тут необхідна «допомога» ІКТ – практично на кожному етапі уроку викладач може застосувати ту чи іншу інтерактивну технологію. Яскрава мультимедійна презентація може супроводжувати мову вчителя, доповнюючи інформацію ілюстраціями чи відео або ж схемами чи аудіо супровідом.

Більше того інформаційні технології на уроках інформатики дають змогу організувати як індивідуальну або групову роботу, так і самостійну. На занятті здобувачі можуть займатися пошуком та відбором інформації, готувати творчі завдання та створювати мультимедіа-продукти. Наприклад при ознайомленні здобувачів з поняттям комп’ютерних вірусів можна використати демонстраційну програму, що наочно відображає, як можуть змінити інформацію, яка зберігається на диску, різні вірусні програми. Такі методи використання ІКТ можна застосувати під час вивчення будь-якої теми з інформатики [2, 73].

Крім того під час оцінювання та контролю успішності здобувачів, ІКТ дають можливість проводити контрольні та самостійні роботи в сучасній формі (інтерактивні онлайн-тести, вікторини), а також швидко здійснювати перевірку робіт та отримувати результати оцінювання сформовані в єдину базу даних. Це полегшує роботу викладачеві, економить дрогоцінний час та ресурси.

Ефективність уроку інформатики, на якому використовується інформаційно-комунікаційні технології,  головним чином залежить від: змісту навчального матеріалу (проблемні ситуації, наявність протиріч тощо); форми проведення (лекція, практичне заняття, консультація тощо); рівня розвитку інтелектуальної, мотиваційної, емоційної, вольової сфер учнів; рівня методичної майстерності викладача, його вмінь відбирати і використовувати програмні засоби [3, 133].

Урок з використанням ІКТ – це наочно, яскраво, інформативно, інтерактивно, вони дають змогу зменшити час, який викладач витрачає на підготовку до організації освітнього процесу, дає змогу учневі працювати у своєму темпі, а педагогу диференційовано та індивідуально, дає можливість оперативно контролювати та оцінити результати навчання учнів.

Список використаних джерел

  1. Барболіна Т. М. Шкільний курс інформатики та методика його викладання. Полтава : Полт. держ. пед. ун-т ім. В.Г. Короленка, 2007. 124 с.
  2. Паршукова Л. М. Методика навчання інформатики. Умань : ФОП Жовтий О. О., 2014. 132 с.
  3. Шиліна М. М. Формування пізнавальної самостійності школярів. М: Освіта, 2005. 245 с.