БУРЛАКОВ Я.О.
студент 3 курсу, факультету фізики, математики та інформатики
Науковий керівник: Тітова Л.О.
викладач-стажист кафедри інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій
Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини
Основні навички програмування, роботи із комп’ютером та складання алгоритмів здобуваються в школі на уроках інформатики. Поглиблене вивчення інформатики та програмування відбувається вже у спеціалізованих закладах або у закладах вищої освіти. Застосування гри в освітній діяльності повинне давати позитивний результат і бути доцільним для використання на тому чи іншому уроці. Запровадження даної технології в освітній процес має назву «гейміфікація».
Створення ігрових ситуацій та їх реалізація на заняттях для педагогів виступає досить проблемним завданням. Розробка сюжетних ліній, визначення персонажів та розподілення ролей, підготовка правил та проведення рольової гри – все це вимагає творчого підходу і безпосереднього супроводу викладача. Саме тому педагоги досить часто використовують у своїй діяльності вже готові рішення, які зарекомендували себе в освітній галузі.
Проте, кросворди, пазли, вікторини та інші ігри типу квіз-батлу перестали бути чимось захоплюючим та цікавим для здобувачів освіти. В сучасному світі перед педагогом стоїть завдання не лише розробити план заняття, а й вибудувати освітній процес спираючись на доступну матеріальну базу та враховуючи індивідуальні особливості здобувачів.
Будь-яке навчальне заняття, зокрема з інформатики, на початковому етапі потребує високого рівня вмотивованості здобувачів до навчання, наявності бажання, а також можливості самостійно опрацьовувати велику кількість інформації, що найчастіше викладена дуже незрозуміло. Впровадження гейміфікації в освітній процес стикається і з іншими проблемами. Розроблена ігрова ситуація переважно не виходить за межі одного навчального заняття, тобто має одноразовий характер. Крім того, педагог не завжди має можливість організувати взаємодію та отримувати зворотній зв’язок від групи здобувачів паралельно.
Усі вищезазначені проблеми можна вирішити за допомогою використання ігрових онлайн-сервісів. У них вже є готовий та прописаний ігровий простір, створений комплекс завдань та інтерактивних вправ і розроблена система правил взаємодії гравців. Тому використання таких платформ дозволяє задіяти значну кількість здобувачів, не порушуючи чітку структуру навчального заняття. Можна виділити велику кількість сервісів, що є найбільш вдалими для застосування в освітньому процесі, зокрема при вивченні програмування [2].
Для проведення навчальних занять в ігровій формі на початковому етапі вивчення алгоритмізації та програмування якнайкраще підходить сервіс CodeCombat [4] та його аналог CodeMonkey [5]. Кожен з цих ресурсів являє собою не просто багатокористувацьку браузерну гру, а й побудований як повноцінний набір завдань, що дає змогу послідовно та систематично навчатися кодувати. CodeCombat хоч і має англомовний інтерфейс, але він інтуїтивно зрозумілий для різновікових користувачів. У грі CodeMonkey головним героєм є мавпеня, рухи якого користувачу потрібно «прописати».
Навчатись з CodeCombat та CodeMonkey можна навіть початківцям. Поступово, долаючи різні за складністю рівні, здобувач засвоює основні правила створення алгоритмів, навчається реалізовувати від найпростіших до більш складних програм та працює безпосередньо з кодом. Ці сервіси охоплюють різноманітні поняття алгоритмізації та програмування: змінні, рядки, оператори, циклічні структури та багато іншого [2].
Дані сервіси є платними, але звичайному користувачу у CodeCombat доступні 50 безкоштовних рівнів, а у CodeMonkey – близько 30, котрих цілком достатньо для засвоєння основних принципів програмування та розуміння логіки створення програм.
Для вивчення програмування в базовій та старшій школі закладів загальної середньої освіти, а також у ЗВО при підготовці ІТ-спеціалістів та вчителів інформатики, доцільно використовувати сервіс CheckiO [3]. Дана платформа дозволяє кодувати як початківцю, так і вдосконалювати власні навички впевненому користувачу. Сервіс позиціонується як умовно безкоштовний, але, як і у інших, доступні платні підписки на певний термін. Суть гри полягає у проходженні цікавих місій, що включають елементарні, з точки зору програмування, завдання, та задачі із складним програмним кодом. Також перевагою даного сервісу для викладача є можливість імпортувати дані з Google Classroom, що дозволить відстежити статистику класу [1].
Розглянуті сервіси є типовим списком ігрових онлайн-засобів для вивчення мов програмування. В мережі можна знайти безліч ресурсів з основ алгоритмізації та програмування для будь-якого віку, рівня знань та інтересів.
Можливість інтеграції того чи іншого онлайн-ресурсу в освітній процес, зокрема для вивчення основ програмування, визначається поставленим завданням, темою заняття та його метою. Саме тому використання даних сервісів не завжди є доцільним та зручним у ході навчального заняття але, беззаперечно, їх застосування буде ефективним на факультативах чи гуртках з програмування, а також при дистанційні формі навчання.
Список використаних джерел
- Ковтанюк М., Тітова Л. Використання ігрових симуляторів під час вивчення програмування. «Комп’ютерні технології: інновації, проблеми, рішення»: Тези доп. ІV Всеукр. науково-техн. конф., м. Житомир, 18–20 листоп. 2021 р. Житомир, 2021. С. 95–96.
- Яценко О. Аналіз ігрових інтернет-сервісів для вивчення основ програмування. Комп’ютерні технології: інновації, проблеми, рішення: Тези доп. II Міжнар. науково-техн. конф., м. Житомир, 17–19 жовт. 2017 р. Житомир, 2017. С. 238–241.
- CheckiO – coding games and programming challenges for beginner and advanced. CheckiO – coding games and programming challenges for beginner and advanced. URL: https://checkio.org/ru/ (date of access: 02.05.2022).
- CodeCombat – Coding games to learn Python and JavaScript. CodeCombat. URL: https://codecombat.com(date of access: 02.05.2022).
- Coding for Kids | Game-Based Programming | CodeMonkey. CodeMonkey. URL: https://www.codemonkey.com/(date of access: 01.05.2022).