Дата зміни інформації:

ПРИНЦИПИ ВІДКРИТОЇ НАУКИ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ І ДОСТУПНОСТІ ДОСЛІДЖЕНЬ: ВІТЧИЗНЯНИЙ КОНТЕКСТ

НОСЕНКО Ю. Г.

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник,

провідний науковий співробітник відділу

 хмаро орієнтованих систем інформатизації освіти

Інститут цифровізації освіти НАПН України

Упродовж останнього десятиліття концепція відкритої науки (Open Science) здобула значний інтерес наукової спільноти та дістала суттєве поширення в різних регіонах світу. Серед головних цілей цієї концепції – підвищення ступеня суспільної довіри до результатів досліджень, забезпечення доступності наукових знань і досягнень для широких верств населення.

В основу відкритої науки покладено п’ять засадничих принципів: відкриті дані (Open Data), відкритий аналіз (Open Analysis), відкриті матеріали (Open Materials), попередня реєстрація (Preregistration) та відкритий доступ (Open Access). Так, відкриті дані дають можливість комбінувати різні набори даних і відповідати на досі неможливі запитання. Відкритий аналіз допомагає різним дослідникам за потреби повторно використовувати дані, отримані іншими вченими. Відкриті матеріали дозволяють іншим дослідникам відтворювати дослідження з більшою точністю. Попередня реєстрація дозволяє підвищувати загальну якість роботи та прозорість прийняття рішень в контексті дослідження. Відкритий доступ забезпечує доступність наукових даних для широкої аудиторії зацікавлених осіб (у т.ч. поза науковою спільнотою).

У результаті опитування 1,200 дослідників з різних куточків світу було з’ясовано, які саме переваги вони вбачають у запровадженні принципів відкритої науки [9]. Так, головними перевагами визначено: збільшення можливостей для співпраці, відтворюваність результатів досліджень, заохочення інших дослідників робити дані доступними, збільшення можливостей цитування статей та ін.

У вітчизняному контексті принципи відкритої науки активно запроваджуються Інститутом цифровізації освіти НАПН України (ІЦО НАПН України). Зокрема, для більш глибокого розуміння феномену відкритої науки та процесів, що супроводжують її впровадження, започатковано НДР «Методологія використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у закладах освіти» (ДР № 0121U107673, 2021-2023 рр.). Дослідження спрямоване на обґрунтування і розроблення методичної системи використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки в освітньому процесі.

Також за підтримки Національного фонду досліджень України здійснюється науковий проєкт на тему: «Хмаро орієнтовані системи відкритої науки у навчанні і професійному розвитку вчителів» (2020.02/0310), 2020-2022 рр., спрямований на теоретичне обґрунтування і розроблення моделі використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у навчанні і професійному розвитку вчителів, відповідних методик її реалізації.

У межах виконання зазначених робіт передбачено здійснення аналізу вітчизняного і закордонного досвіду, тенденцій та перспективних шляхів формування хмаро орієнтованих систем відкритої науки у закладах освіти; обґрунтування принципів, методів і підходів, дослідження засобів і сервісів формування хмаро орієнтованих систем відкритої науки у закладах освіти; обґрунтування моделі, методичної системи і методичних рекомендацій щодо використання засобів і сервісів хмаро орієнтованих систем відкритої науки у закладах вищої педагогічної, післядипломної педагогічної освіти і т.ін. Дослідження сприятимуть модернізації освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти, зростанню рівня цифрової компетентності науковців, викладачів і вчителів, ширшому використанню сервісів відкритої науки в освітньому процесі.

Ученими ІЦО НАПН України здійснено аналіз змісту основних понять в контексті відкритої освіти [4; 5], досліджено вітчизняний досвід використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки в закладах освіти [1; 2; 3], проаналізовано сутність, характеристики та еволюцію засобів і сервісів відкритої науки [6; 8], розглянуто методичні засади використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки в підготовці і професійному розвитку вчителів [7] та ін. Робота в цьому напрямі продовжується.

Отже, поширення принципів відкритої науки має убезпечити світове суспільство від сумнівних, псевдонаукових, недобросовісних досліджень шляхом підвищення їхньої прозорості, відтворюваності і загальної доступності. У цьому контексті, актуальність зазначених досліджень ІЦО НАПН України обумовлена необхідністю покращення якості та результативності впровадження в науково-освітню діяльність засобів і сервісів відкритої науки, підвищення ефективності їх використання у вітчизняній науці та системі освіти, поліпшення рівня підготовки фахівців освітньої галузі. Перспективи подальших досліджень вбачаємо в обґрунтуванні моделей проєктування і використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки для підготовки фахівців галузі освіти, в т.ч. вчителів.

Список використаних джерел

  1. Вакалюк Т. А., Мар’єнко М. В. Досвід використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процесі навчання і професійного розвитку вчителів природничо-математичних предметів. Інформаційні технології і засоби навчання. 2021. № 1 (81). С. 340–355. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v81i1.4225.
  2. Коваленко В. В., Мар’єнко М. В., Сухіх А. С. Сучасний стан використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у вітчизняному освітньому просторі у закладах освіти. Освітній дискурс. 2021. № 11-12 (38). С. 56–64. DOI: https://doi.org/10.33930/ed.2019.5007.38(11-12)-4.
  3. Коваленко В. В., Мар’єнко М. В., Сухіх А. С., Шишкіна М. П. Оцінювання стану використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у вітчизняному освітньому просторі. Освітній дискурс. 2021. № 6 (34). С. 62–71. DOI: https://doi.org/10.33930/ed.2019.5007.34(6)-6.
  4. Коваленко В., Литвинова С., Мар’єнко М., Шишкіна М. Хмаро орієнтовані системи відкритої науки у навчанні і професійному розвитку вчителів: зміст основних понять дослідження. Фізико-математична освіта. 2020. № 3 (25), ч. 2. С. 67–74. DOI: https://doi.org/10.31110/2413-1571-2020-025-3-028.
  5. Лупаренко Л. А., Мар’єнко М. В., Носенко Ю. Г., Сухіх А. С., Шишкіна М. П. Концептуальний апарат дослідження хмаро орієнтовані системи відкритої науки у навчанні і професійному розвитку вчителів. Інноваційна педагогіка, 2020. № 29, Т. 2. С. 179–183.
  6. Мар’єнко М., Носенко Ю., Шишкіна М. Засоби і сервіси європейської хмари відкритої науки для підтримки науково-освітньої діяльності. Фізико-математична освіта. 2021. № 31 (5). С. 60–66. DOI: https://doi.org/10.31110/2413-1571-2021-031-5-009.
  7. Мар’єнко М. В. Методика використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процесі навчання і професійного розвитку вчителів. Фізико-математична освіта. 2021. № 3 (29). С. 99–104. DOI: https://doi.org/10.31110/2413-1571-2021-029-3-015.
  8. Носенко Ю. Г., Шишкіна М. П. Розвиток сервісів і систем відкритої науки. Освітній дискурс. 2021. № 38 (11-12). DOI: https://doi.org/10.33930/ed.2019.5007.38(11-12)-3.
  9. Facts and Figures for Open Research Data: Figures and Case Studies Related to accessing and Reusing the Data Produced in the Course of Scientific Production. URL: https://goo.su/9eMv (дата звернення: 31.01.2022).