Дата зміни інформації:

Бондаренко К.Р. ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ГРАМОТНОСТІ ШКОЛЯРІВ

БОНДАРЕНКО К. Р.

студентка 2 курсу факультету фізики, математики та інформатики

Науковий керівник: Стеценко Н. М.

кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри педагогіки та освітнього менеджменту

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

 

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ГРАМОТНОСТІ ШКОЛЯРІВ ЗА ДОПОМОГОЮ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ЗАСОБІВ

 

Відповідно до Концепції нової української школи, однією із ключових компетентностей учнів є екологічна грамотність і здорове життя. В умовах пандемії та повномасштабного вторгнення ворога на територію Української держави реалізація ідей НУШ вимагає використання різноманітних форм, методів та засобів здобуття освіти, зокрема формування екологічної грамотності та культури.

Здійснення освітнього процесу на даному етапі неможливе без використання мультимедійних засобів, які дають змогу школярам активно і свідомо виробляти «вміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя» [1].

Застосування мультимедійних засобів у процесі формування екологічної грамотності передбачає різні форми роботи: індивідуальну, групову, фронтальну, колективну. Найбільш ефективною формою, на наш погляд, є групова робота, коли для кожної команди можна підібрати ситуацію чи подію на екологічну тематику і створити на платформі Zoom або Google Meet кімнати для обговорення проблеми, висувати ідеї, наводити переконливі аргументи, шукати найбільш оптимальні шляхи вирішення екологічної проблеми.

Досить дієвою формою роботи з учнями для формування екологічної грамотності є використання мобільного застосунку «ЕкоЗагроза», який  випустило Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України [2]. Завдяки цьому застосунку можна організувати індивідуальну роботу з формування екологічної грамотності учнів. Наприклад, дати завдання окремим учням знайти інформацію про стан повітря, води, ґрунту, наявність радіації в тій чи іншій місцевості для подальшого обговорення екологічних проблем у класному колективі. Обговорення виявлених забруднених ділянок природи може наштовхнути школярів на думку організувати роботу по очищенню забруднених територій, а у випадку виявлення екологічних злочинів повідомити відповідні органи. Об’єднуючи спільні зусилля, можна не лише боротися проти екологічних загроз, а й формувати екологічну грамотність учнів, як складову екологічного виховання.

Використання мультимедійних засобів для демонстрації і показу картин живої природи, організації відеодискусій, круглих столів, тощо, сприяє вихованню у здобувачів освіти доброзичливого ставлення, любові та чуйності до природи, оточуючого середовища; потреби у спілкуванні з природою, уміння спостерігати й відчувати її красу й гармонію; розвивати інтерес, прагнення до пізнання природнього середовища; розвиває культуру поведінки, вчить відповідальності за свої вчинки у природі.

 

Список використаних джерел

  1. Концептуальні засади реформування середньої школи «Концепція нової української школи» (2016). URL: https://cutt.ly/8FZkRPF.
  2. Міндовкілля запустило застосунок ЕкоЗагроза та запрошує українців вступати до екологічного батальйону. URL: https://griml.com/lSCO3.