Дата зміни інформації:

Ткачук Г.В. АНАЛІЗ ХМАРНИХ СЕРВІСІВ GOOGLE ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В ОСВІТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

ТКАЧУК Г.В.

доктор педагогічних наук, професор,

професор кафедри інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій

Уманського державний педагогічний університет імені Павла Тичини

 

АНАЛІЗ ХМАРНИХ СЕРВІСІВ GOOGLE ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В ОСВІТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Нині в умовах пандемії та воєнного стану в Україні вимушено організовується дистанційне навчання практично в усіх освітніх закладах. Існує реальна потреба аналізу ІКТ засобів і технологій, які можна використати в освітньому процесі на різних етапах підготовки фахівця – теоретична, практична, організація самостійної роботи тощо. Актуальним в даному випадку стає використання хмарних технологій та сервісів, які надають широкі можливості організації дистанційного освітнього процесу.

Зважаючи на велику кількість хмарних сервісів та технологій, що нині пропонуються у вебпросторі мережі Інтернет, вважаємо за доцільне виділити окремі з них, які дійсно можуть бути корисними у професійній діяльності педагогічного працівника.

Аналіз науково-методичної літератури щодо впровадження хмарних технологій та використання відповідних хмарних сервісів дає підстави стверджувати, що актуальними на сьогодні є хмарні сервіси таких корпорацій як Google (сервіси Google Apps) та Microsoft (сервіси Microsoft Office 365).

Хмарні сервіси, які надає корпорація Microsoft мають надзвичайно високий потенціал щодо організації освітнього процесу, а саме:

  • Microsoft Office – повноцінний пакет офісних програм.
  • OneDrive – хмарне сховище даних.
  • SharePoint – конструктор сайтів.
  • Microsoft Teams – платформа для ділового спілкування.
  • Outlook – клієнт електронної пошти.
  • OneNote – онлайновий записник.
  • Yammer – корпоративна соціальна мережа.

Хмарні сервіси, які надає корпорація Google схожі з сервісами Microsoft, проте мають деякі відмінності у технології їх використання:

  • Gmail – сервіс електронної пошти (аналог Microsoft Outlook). Відмінність даних сервісів полягає у тому, що Microsoft Outlook – це клієнт електронної пошти, а Gmail – це, по суті, вебпошта.
  • Google Drive– хмарне сховище даних (аналог Microsoft OneDrive). На відміну від OneDrive надає користувачу безкоштовно до 15 Гб вільного дискового простору.
  • Google Docs – пакет інтегрованих офісних програм (аналог Microsoft Office). Відмінність складає лише в окремих елементах інтерфейсу та набору функцій. Основні функції, що стосуються створення текстових, табличних чи презентаційних матеріалів працюють в кожному сервісі, але за різними технологічними рішеннями.
  • Google Sites – конструктор сайтів (аналог Microsoft SharePoint).
  • Google Meet – сервіс відеозв’язку. Сервіс можна порівняти з Microsoft Teams, проте стверджувати, що це аналог ми не будемо, оскільки Google Meet призначено лише для організації відеозв’язку, тоді як Microsoft Teams – це універсальний додаток для спільної роботи, що містить окрему функцію – відеозустрічі.
  • Google Keep – онлайнових записник (аналог OneNote). Подібно до OneNote Google Keep має багато тих самих функцій, зокрема можливість закріплювати зображення в блокноті або ділитися списками завдань з колегами. Однак при більш детальному розгляді ці два сервіси можуть запропонувати користувачам різні переваги. Наприклад, Google Keep відрізняється від OneNote своєю можливістю встановлювати «нагадування» для користувачів, але це можна встановити лише один раз для кожної нотатки. Проте, ця функція буде надзвичайно корисною для учителя або викладача, який має багато паперової роботи та завдань.
  • YouTube – відеохостинг. Цей сервіс нині можна нині вважати одним з популярних та унікальних.

Аналіз хмарних сервісів корпорацій Google та Microsoft дає підстави стверджувати, що впровадження в освітній процес може значно вплинути на зміст, методи та форми навчання майбутніх фахівців у процесі формування їх професійних якостей. Змісту педагогічної освіти необхідно збагатити темами, що стосуються застосування хмарних сервісів у освітній діяльності. Набутий у процесі навчання досвід студенти зможуть реалізовувати в майбутній професійній діяльності в якості вчителів закладу вищої освіти.

 

Список використаних джерел

  1. Тітова Л. О. Онлайн-засоби формування інформаційно-цифрової компетентності майбутніх педагогів в умовах дистанційного навчання. Věda a perspektivy. 2022. № 5(12). С. 132–143. URL: https://doi.org/10.52058/2695-1592-2022-5(12)-132-143
  2. Возносименко Д. А. Використання сервісу GOOGLE FORMS під час дослідження стану готовності вчителів математики до забезпечення валеологічного супроводу на уроках математики. Наукові перспективи. 2022. № 8 (26). c. 310-318. URL: http://perspectives.pp.ua/index.php/np/article/view/2385/2388
  3. Хмарні та мобільні технології в освіті: навч.-метод. посіб. / уклад. М. О. Медведєва. Умань : Візаві, 2021. 122 с.
  4. Медведєва М.О. Аналіз існуючих хмаро орієнтованих сервісів пропонованих для вищих навчальних закладів. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Педагогіка. Соціальна робота. 2015. Вип. 36. С. 125-127.