КОЛМАКОВА В.О.
старший викладач кафедри інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
На якість освітнього процесу впливають різноманітні фактори, розглянемо один з них, а саме використання в освітній діяльності електронних освітніх ресурсів. Зміни освітніх онлайн ресурсів напряму пов’язано з технологічними, соціальними та педагогічними тенденціями в суспільстві. Дистанційне навчання стало вже звичним з часів карантину, проте війна підкреслила актуальність використання електронних освітніх ресурсів, коли навчання відбувається в умовах, що загрожують життю.
Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти, орієнтація процесу навчання спрямована на розвиток особистості, що має здатність змінювати способидіяльності, генерувати нові ідеї,отримувати інформаціюз різнихджерел та застосовувати її для індивідуального розвитку та самовдосконалення. Впровадження відкритої освіти, дистанційного навчання, масових відкритих онлайн курсів відображено у низці праць вітчизняних та закордонних науковців [1, 5, 8]. Аналіз електронних освітніх ресурсів (масові мобільні додатки, відкриті онлайн курси, курси із застосуванням імерсивних технологій, віртуальні лабораторії, освітні веб-ресурси тощо) показав їх взаємопов’язаність та інтегрованість, що ускладнює класифікацію при визначенні напрямків використання даних інформаційно-освітніх середовищ. Здобувачі освіти можуть користуватись онлайн ресурсами різних країн усього світу, що розширює ракурси викладу певної дисципліни або теми. Онлайн-курси доповнюють традиційну форму навчання, розширюють можливості як самостійної роботи [6], так і неформальноїосвіти [2, 3]і принаявності документуза успішне завершення курсу збільшують професійну компетентність та конкурентоспроможність на ринку праці [7].
Але не всі здобувачі освіти можуть ефективно працювати поза стінами навчального закладу при опосередкованій участі викладача, який розробляє методичні та навчальні матеріали. Позитивна стратегія ґрунтується на внутрішніх потребах тих, хто навчається, на узгодженні мотивацій суб’єктів процесу навчання. Навчання має будуватися й плануватися відповідно до послідовності, в якій перед здобувачем освіти виникають ті чи інші проблеми. Наприклад, негатив ґрунтується на перевантаженні курсів текстом, відсутності негайного фідбеку.
Існує великий клас вебдодатків, які передбачають відповіді користувача на запропоновані варіанти. Програми, що аналізують інтереси користувача, створюють перелік «корисних» елементів і пропонують до відому інформацію. Такий засіб називається системою рекомендацій. З появою систем штучного інтелекту стає актуальним питання використання рекомендаційних систем у освітньому процесі, які дозволять формувати індивідуальне освітнє середовище виходячи з вимог конкретної навчальної програми або людини [4], з її унікальним стилем навчання та вподобань. Штучний інтелект має потенціал щодо створення персоналізованого навчального досвіду (на основі даних уявлення про успішність, емоції та рівня залученості) та підтримки прийняття рішень на основі рекомендаційних даних.
Аналіз онлайн-даних, що використовує рекомендаційні системи для моніторингу прогресу у здобувачів освіти, показав покращення академічної успішності при використанні персоналізованого контенту. Але розгортання цих систем вимагає значних інвестицій у технології та інфраструктуру, що може стати проблемою для освітян. Тому цікавим досвідом може бути дослідження [9]. Автори пропонують залучати підприємців, які запровадили підтримку масових відкритих онлайн-курсів (MOOC), та представили модель цифрової зрілості, яка може підтримувати підприємницькі процеси в онлайн-середовищі.Інформанти були обрані шляхом стратегічної вибірки з підрозділів підтримки та факультетів, де вони виконували різні ролі у створенні таких онлайн-курсів.
Список використаних джерел
- Бацуровська І.В., Джаландінова А.М. Історія розвитку масових відкритих онлайн курсів в освіті. Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології. 2015. Вип. С. 63–66.
- Богодист М.І. Неформальний професійний розвиток дорослих: досвід додаткової освіти Ірландії. Українські студії в загальноєвропейському контексті. 2023. №7. С. 162–167. https://doi.org/31110/2710-3730/2023-7.
- Кротова О.Ю. Онлайн-курси у неформальній освіті. Українські студії в загальноєвропейському контексті. №7. С. 260–268. https://doi.org/10.31110 /2710-3730/2023-7.
- Просянкіна-Жарова Т.І., Колмакова В.О. Перспективи використання рекомендаційних систем у STEM-освіті. Українські студії в загальноєвропейському контексті. №7. С. 319-323. URL: http://obrii.org.ua/usec/ storage/conference/zb_vo7_2023.pdf.
- Ткачук Г.В. Методика використання освітніх веб-ресурсів у процесі підготовки майбутніх учителів інформатики: Монографія. Умань: Видавець Сочінський, 2011. 177 с.
- Шаров С.В., Колмакова В.О. Використання інформаційно-освітнього середовища для забезпечення самостійної роботи здобувачів вищої освіти. Цифрові технології у професійній діяльності: Всеукр. наук.-практ. інтернет-конференція, м. Бердянськ, 12–13 травня 2023 р. Бердянськ, 2023. С. 102–
- Шарова Т. М., Шаров С. В. Масові відкриті онлайн курси як можливість підвищення конкурентоспроможності фахівця. Молодий вчений. 2018. Т. № 61. С. 137–140.
- Cavique Integrated View of Teaching-Learning: the model of the Open University of Portugal. Revista Lusofona de Educacao, 2023. 60(60), pp. 31–54.
- Langseth , Jacobsen D.Y., Haugsbakken H. The Role of Support Units in Digital Transformation: How Institutional Entrepreneurs Build Capacity for Online Learning in Higher Education. Technology, Knowledge and Learning, 2023. 28 (4), pp. 1745– 1782.