ПОЛІЩУК Т.В.
кандидат фізико-математичних наук,
завідувач кафедри вищої математики та методики навчання
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Сучасне «цифрове суспільство» змінює своє ставлення до реального світу та цифрового середовища. Стрімкий розвиток технологій вимагає оновлення та інтенсивного переосмислення системи університетської освіти, яка тісно пов’язана із цифровим інформаційним середовищем. Підвищення рівня цифрової компетентності громадян стало одним із пріоритетних напрямків змін в освітньому просторі більшості країн світу. Нормативні документи, які визначають для громадян перелік компетентностей необхідних для життя у сучасному світі, періодично оновлюються. Особливих змін зазнав зміст цифрової компетентності. Так, у 2013 році в країнах ЄС була оприлюднена Система впровадження цифрової компетентності DigComp, яка стала своєрідним стандартом, і одночасно інструментом підвищення рівня цифрової компетентності громадян ЄС. Проте, вже у 2016 та 2017 роках рамки цифрової компетентності були оновлені, що було зафіксовано 62 формулярами DigComp 2.0 і 2.1, які описують п’ять вимірів цифрової компетентності: області компетентності, визначені як частини цифрової компетентності; дескриптори компетентності та назви, що відповідають областям; рівні оволодіння кожною компетентністю; знання, вміння та ставлення, що стосуються кожної компетентності; приклади використання, застосування компетентності для різних цілей [1-2]. Вдосконалення чи оновлення цифрової компетентності викладача і студента полягає у вмінні знаходити, аналізувати, критично оцінювати та керувати цифровим контентом; використовувати цифрові пристрої та технології для створення знань та інновацій в освітніх просторах; співпрацювати та вчитися за допомогою цифрових технологій та пристроїв; бути здатним захистити свої доробки, враховуючи належним чином надійність та конфіденційність; творчо використовувати цифрові технології для вирішення освітніх, технічних, наукових задач та проблем; невпинно займатися процесом самовдосконалення та саморозвитку; розумно обминати ризики та небезпеки, що супроводжують нераціональне використання новітніх технологій. Для ефективної професійної діяльності, кожен майбутній вчитель повинен мати ґрунтовну цифрову підготовку. З основними аспектами концептуального оновлення рамок цифрової компетентності сучасних студентів тісно пов’язані процеси отримання знань, нових компетенцій на основі новітніх інструментів, одним з яких є засоби доповненої реальності (AR).
Технології AR дозволяють громадянам отримати практичний досвід і практичні навички в симульованому середовищі. Крім того, використання цифрових інструментів і програмного забезпечення також може допомогти покращити реальність як спосіб покращити цифрову компетентність, наприклад вивчення мов програмування, аналіз даних і графічний дизайн. Інші способи вдосконалення реальності як інструменту розвитку цифрової компетентності включають ігри, симуляційні вправи та навчання на досвіді.
Технології AR породжують унікальні можливості в освіті. Застосовуючи дані технології AR в освітньому середовищі, доповнюючи їх належною наочною інформацією, можна побудувати візуальну модель навчального матеріалу. Як результат, отримаємо розвинення просторової уяви студентів, що посилює глибоке розуміння ними процесів, властивостей, доведення теорем тощо. Зокрема, під час вивчення курсу «Математичний аналіз» який є одним із найбільших курсів, які забезпечують фундаментальну підготовку майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін доцільно використовувати інструменти AR в ході вивчення Модуля «Диференціальне числення функції однієї змінної», а саме геометричного змісту похідної функції однієї змінної. Майбутні вчителі безпосередньо спостерігають за наближенням січної до дотичної в даній точці. Окрім того, доцільним є використання середовища GeoGebra AR при розв’язуванні задач з теми «Геометричні та механічні застосування інтегралів», «Область визначення функції кількох змінних» цього ж курсу [3].
Розвиток сучасних цифрових технологій зумовлює модернізацію галузі освіти. Сьогодні, відбуваються процеси цифрової трансформації, що несуть із собою впровадження сучасних технологій візуалізації навчальної інформації, що у свою чергу вимагає від учасників освітнього процесу володінням відповідними цифровими навиками. Застосування технології AR створює умови для розвитку цифрової компетентності у майбутніх учителів дисциплін природничо-математичного циклу, привносить адаптацію та сприйняття матеріалу в умовах віддаленого навчання.
Список використаних джерел
- Мельник І., Задерей Н., Г Нефьодова Г. Augmented Reality and Virtual Reality as the Resources of Students’ Educational Activity. Інформаційні технології та комп’ютерне моделювання: матеріали статей Міжнар. наук.-практ. конф., 14–19 травня 2018 р. Івано-Франківськ: п. Голіней О.М., 2018. с. 62–64. URL: http://itcm.comp-sc.iua/2018/melnuk.pdf
- The Digital Competence Framework for Citizens DigComp 2.1 (2017) European Commission, Joint Research Centre Publications Repository. URL: http://publications.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC106281/web-digcomp2.1pdf_(online).pdf
- Polishchuk T.V., Voznosumenko D.A. Using of augmented realitytechnologyin the process of training future teachers during the studyof mathematical disciplines. CEUR Workshop Proceedings Vol. 3265, 2022, рр. 1–10. URL: https://ceur-worg/Vol-3265/paper_4662.pdf.